Мурашка та контактна лінза

(Розповідь-бувальщина)

Дівчину на ім’я Оксана запросили полазити по стрімким скелям. Хоча їй було дуже страхітливо, вона все ж таки пішла з друзями на величезну гранітну гору. Переборюючи жах, вона одягла на себе необхідне спорядження, міцно вхопилась за мотузку, і почала підніматись вгору. Незабаром дівчина дібралась до виступу на скелі, де могла перепочити. Коли вона зависла на тому місці, страхувальний канат вдарив по очам Оксани та вибив з її ока контактну лінзу. І ось, вона одна на виступі скелі, в сотнях метрів від землі й в сотнях метрів від верхів’я. Звісно, дівчина почала озиратися та шукати лінзу, маючи надію, що вона впала десь поруч на виступ. Та її ніде не було…

Уявіть її стан – одна, далеко від домівки, знаходиться між небом і землею, в очах все навколо починає розпливатись. Дівчина була у відчаї, тому почала молитися Господу, щоб Він допоміг знайти їй лінзу, таку необхідну тепер, як ніколи. Коли Оксана з великим зусиллям дібралась до верхів’я, її друг, що був там, оглянув її очі та одяг, маючи надію знайти лінзу. Та все марно!

Дівчина сіла у смутку очікуючи, коли збереться вся група, щоб повертатись униз. Вона поглядала на горизонт, де були лише гори, і думала про вірш з Біблії, у якому сказано: “Бо очі Господні дивляться по всій землі…”. Оксана подумала: “Господи, Ти можеш бачити всі ці гори. Ти знаєш кожен камінь та листочок, і Ти точно знаєш де моя контактна лінза. Будь ласка, допоможи мені”.

Нарешті, вони почали спускатись вниз по скелі. Внизу у підніжжя їх очікувала нова група альпіністів, готових до штурму. Один з них вигукнув: “Егей, друзі! Хто з вас загубив контактну лінзу?” Уже саме по собі це було дуже вражаюче! Але знаєте яким чином альпініст побачив її? Мурашка повільно повзла по схилу скелі, несучи її на собі. Батько Оксани мультиплікатор, і коли вона розповіла йому цю неймовірну історію про мурашку, молитву та контактну лінзу, він намалював мурашку, яка з усіх сил тягне лінзу зі словами: “Господи, я не знаю, чому Ти хочеш, щоб я несла цю річ. Я не можу цього з’їсти і вона жахливо важка. Але якщо Ти хочеш, щоб я несла її, я зроблю це для Тебе”.

Безумовно, кожному з нас буде дуже корисно говорити час від часу: “Боже, я не знаю чому Ти хочеш, щоб я ніс цю ношу. Я не бачу в ній ніякої користі і вона страшенно важка для мене. Але якщо Ти хочеш, щоб я ніс її, я зроблю це для Тебе”. Пам’ятаймо:

Бог не закликає готових, Він готує покликаних!

Нехай кожен із нас зможе без тіні сумніву сказати: “Так, я люблю Бога. Він – джерело мого існування і мій Спаситель. Він забезпечує моє існування кожен день. Без Нього я ніщо, і лише з Ним я можу зробити усе”.

“Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі” (Фил. 4:13)

Запитання для допитливих

1. Скільки часу цар Соломон будував храм для Господа?

2. Яка книга Біблії написана царем Соломоном?

3. Хто і коли дав Соломону його ім’я і що воно означає?

Цитата тижня

«Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього»

(2-а хронiки 16:9)

«… я поставлений на оборону Євангелії» (Фил. 1:16)

«απολογία» – грецьке слово, яке має значення «захист, оборона». У формі дієслова воно означає «захищати, обороняти, виступати на захист або оборону».

Оскільки Євангелія зазнає нападів, змін, перекручувань тощо, вона має потребу у захисті. Тому ми, християни, повинні бути апологетами. Апостол Павло вбачав свою місію у проповіді Євангелії (Рим. 1:15,16; Дії 20:20,27), а також й у її захисті (Фил. 1:16). Через Юду Святий Дух благає нас «боротись за віру, раз дану святим» (вірш 3). Тому ми, християни, повинні стояти в однім дусі, «борючись однодушно за віру євангельську» (Фил. 1:27). Є лише одна дорога до набуття такої здібності – тверда віра, збудована на Божому Слові (1 Пет. 5:8,9; Рим. 10:17).

На жаль, сьогодення квітне наявністю різного роду фальшивого вчення. Одне з них стосується Божества Ісуса Христа. На відміну від святого Слова Божого деякі люди навчають, що Ісус насправді не є всемогутнім вічним Богом. Але існують принаймні 7 причин, чому ми повинні вірити в Божество Ісуса Христа.

1. Син Божий є Бог, тому що Біблія Його так називає. Уважно прочитайте Івана 1:1,14; 20:28; 1 Івана 5:20; Рим. 9:5; Кол. 2:9; Євр. 1:8-10; Дії 20:28; Іс. 9:6.

2. Син Божий є Бог, тому що Біблія навчає, що Христос вічний: Мих. 5:2; Іс. 9:6; Ів. 8:58; 17:5. Порівняйте Об’явл. 1:8,9,17 з Іс. 41:4; 44:6; 48:12. Вічним є лише один правдивий Бог. Оскільки Ісус вічний, то Він є Бог.

3. Син Божий є Бог, тому що Біблія називає Його Творцем: Івана 1:1-3; Кол. 1:16; Євр. 1:10. Творцем всього є лише один правдивий Бог. Оскільки Ісус є Творцем всього, то Він є Бог.

4. Син Божий є Бог, тому що Біблія навчає, що Він прощав гріхи (Марка 2:5-12). Прощати гріхи може лише один правдивий Бог. Оскільки Ісус прощав гріхи і при цьому Він не згрішив жодного разу, то Він є Бог.

5. Син Божий є Бог, тому що Біблія навчає, що Ісус приймав поклоніння та прославлення, яких гідний тільки Бог. Слід зауважити, що людина повинна поклонятися тільки Богу (Мат. 4:10; Вих. 20:1-6). Поклоніння людей і віддання ними почестей і слави будь кому, окрім Бога, є неприйнятним: Дії 10:25; Об’явл. 14:7; 19:10. Ісус приймав поклоніння, але при цьому Він ні разу не згрішив: Матв. 2:11 (у даному випадку цей уривок приводиться як такий, що показує дії людей, керованих Отцем; і ці дії включали поклоніння); 14:33; 28:9,17; Луки 24:52; Івана 9:38,39; Євр. 1:6; Об’явл. 5:3. Знаючи текст Нового Заповіту, не можливо не погодитися з тим, що Христове вчення каже – Ісус достойний хвали, честі і слави, і тому Він приймав їх як при житті в тілі (наприклад, при в’їзді в Єрусалим перед Своєю смертю), так приймає і на Небесах (книга Об’явлення).

6. Син Божий є Бог, тому що сказане про Єгову (дії, атрибути, якості) повністю відноситься до Ісуса і виконується в Ньому, а це говорить про ідентичність Божественної природи Отця і Сина. Порівняйте Іс. 40:3 з Матв. 3:1-3; Іс. 45:23 з Рим. 14:10,11 і Фил. 2:10,11; Івана 12:37-41 з Іс. 6:8-10; Іс. 35:4,6 з Матв. 11:5; Зах. 12:10 (особливо укр.текст, де Єгова каже: “будуть дивитися на Мене”) з Ів. 19:37; Єр. 17:10 з Об’явл. 2:23; Євр. 1:10 з Пс. 102:26-28 (в рос. Пс. 101:26-28). Оскільки про Ісуса говориться як про Єгову, ми доходимо висновку, що Єгова є Божество, Бог, Який проявив Себе у Трьох особистостях.

7. Син Божий є Бог, тому що Біблія навчає про єдину сутність, єдину природу Бога Отця та Ісуса Христа: Євр. 1:3; Фил. 2:6; Кол. 2:9; Івана 8:58; 10:30.

Дмитрий Галюк

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці