Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 290 25.12.2009
зміцнюй віру

Допомога друга

Не так давно я чув історію про Стіва Вінгера, студента одного з університетів Техасу. Він здавав дуже важкий екзамен по логіці. Усі знали про те, що на цьому екзамені були дуже високі вимоги, а також сам викладач був суворою людиною. Наближався день екзамену. Професор виявив добродушність і дозволив студентам принести з собою один листок паперу формату А4, на якому вони могли помістити будь-яку інформацію для допомоги у здачі свого екзамену.

Коли настав день здачі екзамену, кожен студент прийшов до аудиторії, стискаючи в руках свій дорогоцінний лист паперу, на якому було записано все, що могло поміститись на цьому листку. В деяких студентів листки були списані таким дрібним почерком, що приходилось лише здогадуватись про те, що там було написано. Але Стів прийшов з чистим листком і своїм другом, який був старшим студентом і вже здав цей екзамен на відмінно. Стів поклав лист паперу на підлогу, поряд зі своїм столом, після чого його мудрий товариш став ногами на цей лист.

Професор помітив, що в аудиторії знаходиться сторонній, і попросив пояснень. Стів промовив своїм тонким голосом: “Ви ж сказали, що ми можемо принести з собою все, що поміститься на лист паперу для допомоги при здачі екзамену. Ну ось, це і є моя допомога, і вона вміщається на листку!”. Він виконав умови вчителя і виявився єдиним студентом, котрий отримав оцінку “відмінно” завдяки тому, що його розумний друг був поруч.

Ця історія нагадує мені про те, що Бог зробив для нас. Як віруючі люди, ми кожен день здаємо свої життєві екзамени і маємо особливе благословення в допомогу для цього. Насамперед, Бог не спорядив нас простим листком паперу з предписанием того, що нам потрібно знати. Юдеям був даний такий лист у вигляді десяти заповідей, написаних на камінних скрижалях, так само як і сотні інших заповідей, написаних на сувоях. Але Бог зробив дещо більше для нас — Він послав Свого Сина на землю, щоб бути з нами, жити з нами. В образі Ісуса Бог дав досконалий приклад того, що нам потрібно знати. Хочеш дізнатись, як би Бог вчинив у будь-якій ситуації? Подивись на Ісуса.

Коли Ісус повернувся до Свого Отця, Він залишив Помічника, Втішителя, Якйи стоїть поряд з нами (навіть більше цього, Він знаходиться всередині нас!), підтримуючи і направляючи нас.

А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог, Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа” (2 Кор. 1:21,22).

Яке ж це прекрасне та обнадійливе благословіння для тих, хто в Христі!

Алан Сміт
- - - - -

Сколько раз...

Сколько раз, мой Господь, Ты меня поднимал,
Сколько раз Ты мне руку Свою подавал,
Сколько раз изливал, как бальзам, благодать,
Сколько раз, сколько раз - не могу сосчитать.
Сколько милости в жизни Ты щедро дарил,
Сколько раз о Своей мне любви говорил,
Сколько мук на кресте за мой грех Ты понес,
Сколько Крови Твоей за меня пролилось.
Сколько раз у постели моей Ты стоял,
Сердца боль сколько раз нежно Ты унимал,
В дни скорбей утешал Ты меня сколько раз
И стучался ко мне в одиночества час.
Но, а я? Сколько я на пути растерял,
Сколько раз я не шел от Тебя — убегал!
Сколько раз я блуждал по пустыням ума,
И сгущалась над мною греховная тьма.
Сколько раз я от тягостных мыслей слабел,
Сколько раз на колени ставать не хотел.
Сколько раз увлекала меня суета,
И земные дела заслоняли Христа.
Сколько раз я помочь людям страждущим мог
Так, как Ты помогал мне, мой Царь и мой Бог,
Но я сердце от ближних моих закрывал,
Как я мало любил, сколько я не прощал!
Сколько раз враг мне голову гнул до земли,
Сколько раз заставлял задыхаться в пыли,
Мою веру, надежду пытался сломить,
И с Тобою меня съединяла лишь нить.
Можно было б ее, не жалея, порвать.
Мог бы Ты мое тело с землею смешать.
Но Ты ниточку делал канатом тугим,
Обнимал и прощал, и я вновь был Твоим.
Ты незримый Свой мир предо мной открывал,
И небесным огнем душу мне зажигал,
И сгорали во мне все земные мечты,
Я жил только Тобою, и жил во мне Ты.
И теперь вспоминаю, пред небом в долгу,
Все, что помнить так стыдно и что берегу.
Изумляюсь, как Ты терпелив был ко мне.
Как лелеял меня, как прощал Ты вдвойне,
Как носил у груди на отцовских руках,
Как с Тобой забывал я и горели страх.
И в молитве склоняю колени, мой Бог,
Царь Вселенной, Создатель сердец и миров.
Сколько раз я воспеть должен славу Тебе,
Сколько раз должен стать пред Тобою в мольбе,
Сколько раз должен ближним и дальним простить,
Сколько должен врагов так, как Ты полюбить.
Нет, Господь, я не должен — хочу!
Я на крыльях молитвы к Тебе улечу
И у ног Твоих, Боже, в смиреньи склонюсь
Благодарность мою принесу, Иисус.
За пронзенные руки и ноги Твои,
За терновый венец, обагренный в крови,
За спасения дар, за любви благодать,
И за то, что Ты грешников можешь прощать.
Ты - мой Бог и Отец, я - Твой раб и Твой сын,
Всемогущий Спаситель, души Властелин,
Верю, слышишь молитву мою Ты сейчас
Боже вечный, прославлю Тебя сколько раз!
- - - - -

Влучне слово

Свiт змiнюється настiльки, наскiльки ми змiнюємо себе.
- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

1807896 (+515)
33
5
22, 6
(С) 2019, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру