“Бо
річ добра зміцняти серця благодаттю”
(Євр.
13:9)
Боже
керівництво
"Я зроблю
тебе мудрим, і буду навчати тебе у
дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі
раду, Моє око вважає на тебе!" (Пс.
31:8).
Це сталось в
Ріо-де-Жанейро. Восьмеро дітей було
вкинуто в океан членами однієї релігійної
секти. Діти загинули, а члени секти
сказали, що таке було повеління Бога.
Декому з дітей було 8 місяців, декому
було 10 років. Вони були "принесені в
жертву", оскільки, ніби то Бог сказав,
що так потрібно зробити, щоб діти не
виросли розумово відсталими людьми.
Дивно, що в жахливих вчинках завжди
обвинувачують Бога.
У Старому Заповіті
описано багато випадків, коли люди
робили те, що Бог явно не схвалював. Ось
декілька принципів, за допомогою яких
ви зможете визначити, що походить від
людини, а що від Бога.
1. Боже керівництво, водіння,
завжди співпадає з тим, що написано в
Біблії. Він ніколи не зможе наказати
вам когось вбити, лягти в ліжко з дружиною
іншого чоловіка або з чоловіком іншої
жінки, не скаже вам вчинити нічого
такого, що було б злом.
2. Боже керівництво
завжди прославляє Його, а не людське
тіло. Принцип учнівства полягає в тому,
щоб ми розіп’яли бажання своєї плоті
на хресті. "Коли хоче хто
йти вслід за Мною, хай зречеться самого
себе, і хай візьме свого хреста, та й іде
вслід за Мною" (Матв.
16:24).
3. Виконання Божої волі, як правило,
потребує від людини особистої жертовності.
Часто людина, котра хоче виконувати
волю Божу, усвідомлює, що її вчинки
суперечать філософії цього світу. Така
людина прямує проти течії, керується
іншими життєвими принципами. Не дивно,
що люди у світі не можуть зрозуміти таку
людину. Це не означає, що воля Божа завжди
неприємна і важка. Навпаки, людина ніколи
не зможе бути більш щасливою, ніж тоді,
коли виконує Його волю, тому "що
то є воля Божа, добро, приємність та
досконалість" (Рим.
12:2).
4. Якщо Бог направляє ваші дії,
то в такому разі це зможуть побачити у
вашому житті зрілі віруючі. Їх очі
засвідчать, що Дух Божий веде вас і ви
дієте у відповідності з Божим покликанням,
приносячи духовні плоди в славу Господа.
"Бо всі, хто водиться
Духом Божим, вони сини Божі"
(Рим. 8:14).
- - - - -
Гірка правда
Критики, які нас дратують
Одного дня у знаменитого
французького письменника Олександра
Дюма попросили п'ять франків на похорони
відомого критика. Дюма дістав з гаманця
гроші, подав їх прохачеві і сказав:
"Візьміть десять і поховайте двох
критиків".
Можливо, коли йдеться про смерть
людини, жарти і не доречні, але письменники
іноді так сильно не люблять своїх
критиків, що дозволяють собі жартувати
і в такий невідповідний момент. І не
шкодують грошей на свої жарти.
Деяких критиків і насправді є
за що не любити. Як влучно зауважив
класик, вони "ради красного словца
не пожалеют и отца". Але є на світі
викривачі, до яких варто прислухатися,
тому що їх повчання ведуть до одужання.
Їх теж часто-густо недолюблюють, але не
тому, що вони несуть нісенітницю, а тому,
що деяким людям не до вподоби правда.
Пророк Ісая сміливо критикував
своїх співвітчизників за аморальний
спосіб життя, за зневагу до Божих
заповідей. Тим, хто не по праву вважав
себе праведником, він різав правду-матку
в очі, кажучи: "І стали
всі ми, як нечистий, а вся праведність
наша немов поплямована місячним одіж,
і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина,
як вітер, несе нас..."
(Іс. 64:6). Деякі сучасники пророка шаленіли
від цих слів. І багато хто готовий був
поховати його за справедливу критику,
як і Дюма критиків свого часу.
Забруднений одяг
Між іншим, слова Ісаї
не втратили своєї актуальності і зараз,
коли минуло більш ніж дві з половиною
тисячі років. Сьогодні багато хто, як і
тоді, вважає себе праведним, хоча водночас
їх праведність - як забруднений одяг.
Ісая звертався до усіх, тому що немає
ніякої різниці між тими людьми і нами.
Ми, як і вони, зіпсовані. Наші вчинки
також не ідеальні. Наші добрі справи не
досконалі. Наше благочестя залишає
бажати кращого. Давайте дивитися правді
в очі: ми - грішні люди.
Вам не подобається
викриття пророка? Але його критика веде
до одужання, і тому потрібна нам. Адже
до тих пір, поки людина не усвідомить
своєї гріховності, вона не стане шукати
порятунку від своїх гріхів. Тому нехай
вже краще гірка правда, та зате - правда.
Правда ця полягає в тому, що людині
потрібне спасіння від гріхів, для чого
слід гамувати свою гординю і звернутися
до Бога, благаючи Його про пробачення
гріхів. І Бог пробачить, тому що наші
гріхи Він поклав на Ісуса Христа,
розіпнутого на хресті близько двох
тисяч років назад. Так написано в Біблії:
"Бо й Христос один раз
постраждав був за наші гріхи, щоб привести
нас до Бога, Праведний за неправедних…"
(1 Петра, 3:18).
Ви погано себе знаєте
Багато хто скаже, що
написане в Біблії до них не відноситься.
"Христос постраждав за гріхи", -
скажуть вони, - "але не за мої". Є
люди, які не вважають себе грішниками.
Та що там говорити - навіть оточення не
вважає їх такими. І ми іноді не бачимо
в них нічого поганого. Хіба мало шанованих
людей навколо нас? Вони здаються святими,
буквально сяють. Але, швидше за все, ми
просто погано їх знаємо.
Якось один актор, який частенько
чинив п'яні бешкети в ресторані, запитав
офіціантку: "Ну що, знову сьогодні
міліцію викликатимеш? Гаразд, викликай,
викликай. Між іншим, міліція якраз нас,
акторів, більше любить, ніж ти". "Це
тому, що вона вас бачить набагато рідше,
ніж я", - відповіла та. Ось і ми, рідко
когось бачимо, і судимо про людину за
цими рідкісними спостереженнями. Тим
більше що нікому не дано заглянути в
серце людини. А іноді з'ясовується, що
ми погано знаємо навіть самих себе.
Біблія стверджує, що усі люди -
грішники. Не сперечайтеся з Біблією. Це
все одно, що сперечатися з самим Богом.
В усіх є погані якості, усі здійснювали
у своєму житті погані вчинки. Ви погано
знаєте самих себе, якщо стверджуєте, що
ви не грішні. Але ми говоримо про це не
для того, щоб принизити вас. У нас інша
мета: щоб ви почали шукати шлях порятунку.
А знайти його не важко. Просто треба
засвоїти ясну євангельську звістку:
"…Христос один раз
постраждав був за наші гріхи, щоб привести
нас до Бога, Праведний за неправедних..."
(1 Петр. 3:18). Христос заплатив велику ціну
за те, щоб ви були спасенні. Не відкидайте
те, що Він зробив для вас. Увіруйте в те,
що він вже поніс заплату за ваші особисті
гріхи, покайтеся в гріхах перед Богом
в ім'я Ісуса Христа, та прийміть водне
хрещення, щоб ваші гріхи були омиті
кров’ю Агнця Божого, і ви здобудете
Божий дар спасіння.
- - - - -
«Великие»
люди
Иногда мы думаем: «Да, великие
люди... Конечно, Бог мог их использовать
в Своём труде. А что уж мне говорить?
Разве я могу Богу пригодиться – старый,
больной, и никаких особых средств и
талантов у меня нет...»
Но вспомним героев Библии. Разве все
они были молоды, крепки, здоровы и богаты?
Авраам был весьма преклонного возраста...
Иаков был лжецом...
Лия была некрасива...
Моисей заикался и того хуже – был
убийцей...
Дебора была судьей Израиля, хотя в те
времена это было вовсе не женское
занятие...
Гидеон боялся...
Самсон был любимцем женщин и, казалось
бы, вовсе не Бога...
Раав была женщиной «лёгкого поведения»...
Пророк Иеремия и евангелист Тимофей
были слишком юные...
Давид согрешил с женщиной, имел
внебрачного ребёнка, был убийцей, бежал
от собственного сына...
Илия думал о самоубийстве...
Иона пытался убежать от Бога, не желая
выполнять Его повеление...
Иов был «неизлечимо» болен и банкрот...
Иоанн Креститель был совершенно беден,
питался акридами и диким мёдом...
Закхей был слишком маленького роста...
Пётр предал Иисуса, был слишком
импульсивен...
Фома сомневался...
Павел был гонителем христианства,
больным человеком...
Ученики Христа засыпали во время
молитвы...
Тимофей был болен, имел проблемы с
желудком...
Мария Магдалина вела «свободный образ
жизни», находилась под властью демонов...
Женщина-самаритянка жила с разными
мужчинами...
Апостол Иоанн был сослан на далёкий
остров...
Марк не оправдал доверия, отказался
сопровождать апостолов...
И ...Лазарь был мёртвым...
Но все они и многие другие,
имевшие свои проблемы и недостатки,
служили Господу. Да благословит и нас
Господь и Спаситель на служение Ему!
- - - - -
Скудная
Жертва
(Пс.
49:14, Рим. 12:1)
Один язычник
переплывал в лодке через широкую реку.
Когда он доплыл до ее середины, поднялась
страшная буря, грозившая погубить
путника. В беде он взмолился своему
истукану, находившемуся в лодке, и
клялся, если благополучно достигнет
берега, принести в жертву двадцать
быков. Но когда он достиг берега, быки
показались ему слишком дорогой жертвой,
и он решил заменить ее двадцатью козами;
однако и козы оказались дорогими;
куплены были только двадцать орехов.
По дороге к жертвеннику язычник,
оправдываясь голодом, съел орехи и не
постыдился принести в жертву своему
богу одни лишь скорлупы.
Совершенно также
поступают и многие христиане. Во время
тяжелой болезни или опасности они
взывают к Богу, обещая Ему верно служить,
если Он пошлет им выздоровление или
отвратит опасность. Беда проходит, и
они забывают свои обеты и продолжают
жить по-прежнему. Когда же, наконец,
приходит смерть, они предлагают Богу
свою бесцельно проведенную жизнь, свою
опустошенную душу, которая стоит не
больше, чем скорлупа от орехов язычника.
- - - - -
Наше
сокровище
Секретарь
Британского Миссионерского общества
навестил однажды одного верующего купца
и предложил ему оказать помощь в деле
Божьем. Тот выписал ему чек на 250 долларов.
В это время была получена телеграмма.
Купец сильно встревожился и сказал:
"Телеграмма
говорит, что один из моих пароходов
потерпел крушение и все пошло ко дну. Я
должен выписать вам другой чек вместо
этого".
Чековая
книжка еще не была закрыта и купец
написал другую сумму, подал ее секретарю.
Тот, посмотрев на чек, был очень удивлен,
так как он был на тысячу долларов вместо
250-ти.
"Не
сделали ли вы ошибку?" - спросил он
купца.
"Нет,
я не сделал ошибки, - ответил купец со
слезами на глазах, - эта телеграмма
принесла мне весть от Отца моего
Небесного, которая гласит: "Не собирайте
себе сокровища на земле, сокровище ваше
на небе".
* * * * *
После смерти Российской царицы
Елизаветы 1 в 1762 году, в ее шкафах нашли
15000 платьев. Она каждый вечер трижды
переодевалась.
* * * * *
Эрнест Хемингуэй пожертвовал
крупную сумму из полученной им Нобелевской
премии. При этом он сказал: "Правильно
владеть богатством можно лишь тогда,
когда раздаешь его".
* * * * *
Испанские солдаты в Перу в
1532 году находили драгоценные смарагдиты,
размером с голубиные яйца.
Солдаты ошибочно верили, что
смарагдит настолько тверд, что его
нельзя разбить и потому, они каждый
найденный смарагдит били молотком. И
если драгоценный камень разбивался, то
они полагали, что это лишь простое
стекло. Таким образом, они выбрасывали
то, что искали.
(Смарагдит - драгоценный камень,
похожий на стекло!)
* * * * *
В Берлине одна 78-летняя
пенсионерка умерла от физического
истощения. Полиция установила, что в ее
квартире не было продуктов, но зато был
найден чемодан с 50000 марок и сберкнижка
на 28000 марок. Ее жадность к деньгам была
сильнее смерти.
* * * * *
При раскопках города Помпеи
была найдена женщина, прижимавшая к
себе шкатулку с золотыми вещами. Вместо
того, чтобы бежать из погибающего города,
она стала заботиться о том, что было ей
всего дороже и что погубило ее. Не делают
ли многие из нас ту же ошибку? Мы хотим
наследовать Царство Небесное, но не
хотим расстаться с земными сокровищами.
- - - - -
Поетичний куток
Умей прощать
Умей прощать, молись за обижающих,
Зло побеждай святым лучом добра,
Иди без колебанья в стан прощающих,
Пока горит Голгофская заря.
Учись прощать, когда душа обижена
И сердце словно чаша горьких слез,
И кажется, что доброта вся выжжена,
Ты вспомни, как прощал людей Христос.
Умей прощать. Прощенье - это сила,
А месть - бессилья признак роковой.
И камни непрощения в могилу,
Мой друг и брат, не уноси с собой.
Учись прощать естественно, как дышишь,
Как воду пьешь и ешь насущный хлеб,
Ведь Бог тогда твои молитвы слышит,
Когда в тебе горит прощенья свет.
Умей прощать. Прощать не только словом,
Но всей душой, всей сущностью своей.
Прощение рождается любовью
В борениях молитвенных ночей.
Учись прощать. В прощенье радость скрыта,
Великодушье лечит, как бальзам;
Кровь на Кресте за всех была пролита;
Умей прощать, чтоб ты прощен был сам.
- - - - -
Церква
Христова м. Чернівці