«Одне хрещення» (1)

“Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх” (Ефес. 4:4-6).

Незважаючи на те, що вчення Євангелії про хрещення належить до початків науки Христа (Євр. 6:1,2), розуміння ролі та сутності хрещення у вченні багатьох церков, які сповідують християнство, нажаль суттєво відрізняється від біблійного. Така відмінність тягне за собою дуже і дуже серйозні наслідки.

Головна мета даної статті полягає у знаходженні критеріїв, за допомогою яких можна визначити, яке хрещення є тим одним, що його згадує апостол Павло в посланні до Ефесян 4:5. В названому уривку йдеться про основу єдності для віруючих. В переліку цієї основи знаходиться і хрещення. Звичайно, мова йде про водне хрещення, оскільки тільки воно є заповіданим (Матв. 28:18,19; Мар. 16:15,16).

Як визначити, яким є біблійне хрещення?

Таке запитання є доречним, особливо на фоні існування у доктринах конфесій положень щодо хрещення, які відрізняються одне від одного. Відповідь знайти легко. Для цього нам потрібно просто визначити основні характеристики водного хрещення з Нового Заповіту. Такими є: 1) форма хрещення, тобто, як треба хрестити згідно вчення Нового Заповіту. 2) Об'єкт хрещення, тобто кого треба хрестити. 3) Мета хрещення, тобто для чого потрібно хрестити. 4) Сутність хрещення, тобто чим є хрещення. Схематично це можна представити таким чином:

Яке хрещення біблійне?

1. Форма хрещення

У релігійному світі використовують три форми хрещення: обливання, кроплення або повне занурення у воду. Лише останнє має біблійну форму. Для цього висновку існує декілька підстав.

По-перше, грецьке слово «βαπτισμα» (Новий Заповіт написано на грецькій мові), яке перекладається як «хрещення», означає “занурення”. Це вказує на необхідність занурення у воді, що неможливе при застосуванні інших форм.

По-друге, приклади хрещення підтверджують такий висновок. Вони містять в собі такі описання дій при хрещенні, які мають сенс за умови, коли є потреба повністю занурити людину у воді. Наприклад, Іван Хреститель хрестив людей там, де було багато води (Івана 3:23). Також, коли люди хрестились, вони заходили у воду та виходили з неї (Матвія 3:16; Дії 8:38,39).

По-третє, необхідність повного занурення у воду при хрещенні витікає з самої сутності та символіки хрещення. Хрещення символізує ту духовну реальність, яка відбувається під час його проведення: смерть і поховання «старої» людини, що жила в гріхах та народження нової, яка дає обіцянку жити для Бога. “Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя” (Рим. 6:4). Ця символіка має сенс лише в тому разі, якщо хрещення проводиться повним зануренням під воду, адже, коли ховають померлу людину, то її повністю ховають в землі.

2. Об'єкт хрещення

Результатом неупередженого аналізу уривків з Нового Заповіту, де йдеться про хрещення є висновок, що об'єктом хрещення є грішна людина, яка почула Благу Звістку, увірувала в неї та покаялась у своїх гріхах.

Зверніть увагу, наприклад, на слова Ісуса Христа: “І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде” (Мар. 16:15,16). Із слів Господа Христа витікає така послідовність: людина (1) чує Євангелію, потім (2) вірує в неї, а потім (3) вже охрещується.

Одного разу, коли апостол Петро проповідував Євангелію, його запитали: “Що ж ми маємо робити?”. Він сказав у відповідь: “Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!” (Дії 2:37,38). Люди, почувши Євангелію, увірували і хотіли знати, що їм потрібно зробити для спасіння. Апостол Петро вказав на хрещення, але перед зазначив необхідність в каятті.

Уважно перечитайте книгу Дії святих Апостолів і зверніть особливу увагу на ті місця, де описується навернення грішників. Ви помітите, що навернення є процесом, який завжди починався зі слухання Слова Божого, а закінчувався хрещенням у ім'я Ісуса Христа. Це означає, що хрещення є останньою ланкою процесу навернення грішної людини до Бога. А тому приймати хрещення має та людина, яка почула Євангелію, увірувала в неї та розкаялась у всіх своїх гріхах.

3. Мета хрещення

Такою метою є прощення гріхів. Прочитайте Дії 2:38: “Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!” Згідно цього ствердження, охрещуватись потрібно на відпущення ваших гріхів. Це означає, що хрещення є умовою прощення гріхів.

Про нерозривний зв'язок хрещення і спасіння казав Сам Ісус: “І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься - буде спасений, а хто не ввірує - засуджений буде” (Мар. 16:15,16). Раніше ми звертались до цих слів, бо тут чітко визначена послідовність навернення: спочатку слухання Євангелії, потім віра, а потім хрещення. На якому етапі людина отримує спасіння? Згідно слів Сина Божого, після хрещення. Це означає, що хрещення є умовою отримання спасіння.

Захоплююча історія “перевтілення” Савла в апостола Павла описується в трьох уривках книги Дії: 9:1-20; 22:4-16; 26:9-18. У згаданих місцях Святого Письма ми знаходимо описання навернення Савла до Ісуса Христа. Але в який момент Савл став християнином?

Без сумніву, на дорозі в Дамаск Савл увірував в Христа і покаявся у своїх гріхах. Це доводиться тим, що він визнав Ісуса Господом та запитав, що повинен тепер робити (Дії 22:10), і протягом трьох днів в Дамаску постився з молитвою. Відповідь на своє запитання він отримав пізніше, коли Господь прислав Ананія до нього. Коли ж Ананій прийшов до нього, то сказав такі слова: “А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!” (Дiї 22:16). Незважаючи на те, що Савл вже увірував та покаявся у своїх гріхах, вони в нього ще залишались. Щоб позбутися їх, він повинен був охреститись. Таким чином приклад становлення Павла християнином показує, що метою водного хрещення, яке заповів Ісус Христос, є омивання гріхів.

Іноді кажуть, що на той час, як Ананій прийшов до Савла, його гріхи вже були обмиті. Але тоді виходить, що про це не знали ні Ісус, ні Ананій, ні Савл, оскільки Ісус послав Ананія передати наказ про хрещення для того, щоб гріхи були обмиті, а Савл цей наказ виконав.

Дмитрий Галюк