1. То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.
2. І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.
3. Глаголю бо благодаттю, даною мені, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, ніж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному уділив міру віри.
4. Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усі ж члени мають не одно діло,
5. так многі ми - одно тіло в Христї, по одно му ж, один другому члени.
6. Маючи ж дарування по даній нам благодаті неоднакі: чи то пророцтво і (то й пророкуймо) по мірі віри;
7. чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;
8. чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.
9. Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.
10. Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;
11. у роботі не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;
12. в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,
13. у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинності охочі.
14. Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.
15. Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.
16. Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.
17. Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.
18. Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
19. Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.
20. Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
21. Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.