Почуй

У ті часи, коли телеграф був найшвидшим засобом зв’язку, один молодий чоловік хотів отримати роботу оператора азбуки Морзе. Він досконало володів необхідними навичками, і коли прочитав у газеті об’яву про вільну вакансію, відправився за адресою, вказаною в об’яві. Діставшись адреси, він увійшов у велику залу, наповнену шумом й тріском, серед яких можна було розрізнити й стук телеграфу. Табличка на столі секретаря оголошувала, що претенденти повинні заповнити спеціальний бланк, та чекати, доки їх покличуть до кабінету. Молодий чоловік заповнив бланк і сів у приймальні поряд з декількома іншими претендентами. Через декілька хвилин він устав, пройшов через кімнату і зайшов у кабінет. Інші претенденти почали переглядатися, не розуміючи, що відбувається, адже ніхто з них не чув виклику. Вони гадали, що молодий чоловік помилився і що йому буде відмовлено. Але через декілька хвилин керуючий закладом, вийшовши з молодим чоловіком з кабінету, сказав усім іншим претендентам: “Панове, дякую вам, що прийшли. Але ми тільки но взяли на роботу цю людину”.

Інші претенденти стали проявляти невдоволення: “Як же так? Адже він прийшов останнім. Крім того, з нами навіть не провели співрозмови. Це несправедливо!” Керуючий сказав: “Вибачте, але увесь час, поки ви тут сиділи, телеграф відбивав азбукою Морзе слідуюче повідомлення: “Якщо ви розумієте це повідомлення, зайдіть до кабінету й отримайте роботу”. Ніхто з вас не почув та не зрозумів повідомлення. А цей молодий чоловік зрозумів. Робоче місце віддано йому справедливо”.

Ми живемо у світі, де небагато хто чують, що каже Господь. Деякі намагаються прислухатися, але їх відволікають галас та метушня оточуючого світу. Так багато різного відбувається навколо, і все прагне заволодіти нашою увагою. Але якщо серед усього цього тріску ми чуємо Бога, то, не відволікаючись ні нащо, повинні сконцентрувати свою увагу на Ньому та Його Слові.