Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 304 15.06.2009
зміцнюй віру

Довше, ніж назавжди

Господи, я хочу запитати Тебе: чому Ти любиш Своїх дітей? Я не хочу, щоб моє запитання здавалось Тобі нешанобливим, але тільки небесам відомо скільки болю ми Тобі спричинили. Чому Ти терпиш нас? Ти даруєш нам кожен подих, але чи дякуємо ми Тобі? Ти даруєш нам тіла, не схожі одне на одне, але чи прославляємо ми Тебе?

Навряд чи.

Ми ремствуємо на погоду. Ми сваримося через свої іграшки. Ми сперечаємося про те, кому дістанеться той чи інший континент. Не проходить і хвилини, як хто не-будь деінде користується Твоїм ім'ям, проклинаючи забитий палець (ніби в цьому є Твоя вина).

Ти наповнюєш світ їжею, а ми винуватимо Тебе за голод. Ти утримуєш нашу планету на її вісі і не даєш розтанути льодовикам, а ми обвинувачуємо Тебе в байдужості. Ти даруєш блакитні хмари, а ми вимагаємо дощ. Ти даєш дощ, а ми просимо сонця (ніби ми знаємо, що краще).

Ми більше аплодуємо якомусь знаменитому футболісту, ніж Тобі, Богові, Хто створив нас. Ми присвячуємо більше пісень місяцю, ніж Христу, Який врятував нас. Ми схожі на мошку, яка сидить на хвості у слона, та все ж вимагаємо, щоб Ти знайшов нам місце на паркуванні. А якщо Ти не даєш нам того, чого ми хочемо, ми заявляємо, що Тебе немає (ніби наша думка щось змінює).

Ми засмічуємо світ, який Ти нам доручив. Ми неправильно користуємось тілами, які Ти нам дав. Ми ігноруємо Слово, яке Ти написав. І ми вбили Сина, якого Ти послав нам. Ми - розпещені діти, які забирають, б'ють, розкидають і богохульствують.

У Тебе є причини, щоб залишити нас.

Я би так і вчинив! Я б умив руки, відмовившись від всього цього безладу і почав би усе спочатку на Марсі. А як вчинив би Ти?

Я бачу відповідь у сході сонця. Я чую відповідь в плескіті хвилі. Я відчуваю відповідь, доторкаючись до ніжної шкіри дитини.

Отче, Твоя любов ніколи не припиниться. Ніколи. Не дивлячись на те, що ми відштовхуємо Тебе, ігноруємо, не слухаємо Тебе і самі вибираємо шлях у вічну погибель, Ти ніколи не змінишся. Наше зло не може зменшити Твою любов. Наша праведність не може збільшити її. Ми не можемо заслужити її своєю вірою. Ти не станеш любити нас менше, якщо ми впадемо. Ти не станеш любити нас більше, якщо ми досягатимемо успіхів.

Твоя любов ніколи не перестане. Як знайти їй пояснення?

Можливо, ми знайдемо відповідь в іншому питанні.

Матері, чому ви любите своїх немовлят?

Знаю, знаю, це нерозумне запитання, але підіграйте мені трішки. Чому?

Протягом кількох місяців ця дитина спричиняла вам біль. Він (або вона) викликала усі ті прищі на обличчі, і ваша хода стала схожа на качину. Через неї вся ваша з'їдена вечеря поверталась вранці, коли вас нудило. Ця дитина штовхалась у вас в животі, займала місце, яке їй не належало, і споживала їжу, яку не готувала.

Ви оберігали цю дитину в теплі. Ви оберігали її від небезпеки. Ви слідкували за тим, щоб вона завжди була ситою. Чи сказала вона коли-небудь вам дякую?

Жартуєте? Тільки-но з'явившись на світ, ця дитина видає оглушливий крик. Кімната занадто холодна, пелюшки занадто жорсткі, медсестра занадто груба. І що ж потрібно цій дитині?

Їй потрібна мати.

А вам не хочеться відпочити? Я маю на увазі те, що за останні 9 місяців ви робили. Може прийшла черга батька? Ні, йому тут не справитись. Дитині потрібно до матері. Вона навіть не попередила, що йде. Просто прийшла. І як прийшла! Просто по-варварськи! Ви кричали від болю. Ви рвали простирадла і від болю кусали губи. Тільки подивіться на себе. Спина болить. Голова розколюється від неймовірної важкості. Тіло все просичено потом. Кожен м'яз напружений і розтягнутий. Вас просто повинно переповняти від гніву, але чи це так?

Зовсім навпаки. На вашому обличчі відображена любов, яка буде тривати довше, ніж назавжди. Ця дитина нічого не зробила для вас. Тим не менше, ви любите її. Вона принесла біль вашому тілу і щоранкову нудоту вашому організму, тим не менше, ви дорожите нею. Її личко все покрито зморшками і очі - пеленою, але ви тільки й говорите про її красу і яскраве майбутнє, яке її чекає. Наступні шість тижнів вона буде будити вас кожної ночі, але невже це має значення? На вашому обличчі все написано. Ви просто сходите з розуму від неї. Чому?

Чому мати любить своє немовля? Тому що це її дитина? Більше того. Тому що ця дитина — частина її. Її кров. Її плоть. Її м'язи і хребет. Її надія. Її спадок. Їй зовсім неважливо, що Дитина нічого їй не дала. Вона знає, що немовля безпомічне, слабе. Вона знає, що немовлята не просяться прийти у цей світ.

Бог знає, що ми також не просили про це. Ми — Його задум. Ми — частина Його. Його обличчя. Його очі. Його руки. Його дотик. Ми — це Він. Вдивіться уважніше в обличчя будь-якої людської істоти на землі, і ви побачите Його подобу. Не дивлячись на те, що деякі нагадують лиш самих віддалених родичів, це не так. У Бога немає племінників, у Нього є тільки діти.

Як це неймовірно, але ми, ті, хто навернулись, складаємо Тіло Христа. І не дивлячись на те, що ми можемо вчиняти не як наш Отець, немає більш великої істини як та, що ми — Його частина. Це незмінний факт. Ніщо не може відлучити нас від Його любові (див. Рим. 8:38-39).

Якщо б Бог не промовив ці слова, було б нерозумно писати їх. Але оскільки Він це сказав, нерозумно не вірити Йому. Ніщо не може відлучити нас від любові Божої, але як важко деяким осягнути цю істину.

Ти думаєш, що зробив такий вчинок, який лишив тебе Божої любові? Зрада. Порушена обіцянка. Думаєш, якби ти цього не зробив, Він любив би тебе більше? Думаєш, якби ти був кращим, Він любив би тебе більше? Будь ти праведнішим, Його любов була б сильнішою?

Ні, ні і ще раз ні.

Божа любов не схожа на людську. Його любов виходить за межі загальноприйнятого. Його любов бачить твій гріх і продовжує любити тебе. Чи схвалює Він твій вчинок? Ні. Чи потрібно тобі покаятись? Так.

Але для кого тобі це потрібно зробити? Для Нього чи для себе? Він не потребує твої вибачень і виправдань. Він завжди буде тебе любити, не більше і не менше, ніж зараз.

А ти? Чи приймеш ти Його любов?

Макс Лукадо

- - - - -

Діти пишуть Богу

Господи, а где сейчас Христос, чем Он занимается? Стелла, 2 кл.
А когда на Земле стреляют, Ты что, не слышишь, Господи? Валера, 2 кл.
Христос Твой сын. А Тебя он любит как папу? Рита, 3 кл.
Человеку нельзя есть мясо, а котлеты? Миша, 3 кл.
Боженька, а душу Ты мне вложил мою или чью-то? Стасик, 2 кл.
Значит, если я правильно понял эволюцию, Ты создал Адама и Еву, а дальнейше человек произошел от обезьяны? Сергей, 3 кл.
Почему все люди должны любить Тебя? Игорь, 4 кл.
Почему Ты одним помогаешь, а мне нет? Алик, 2 кл.
А Твои ангелы ходят в школу? Вася, 1 кл.
Почему в мире существует зло? Лена, 2 кл.
Боженька, а если дал откусить "Сникерс" - это любовь? Рая, 2 кл.
Зачем Тебе понадобилось выключать день? Настя, 2 кл.
На сколько лет Ты старше Земли? Рая, 1 кл.
А откуда воздух поступает? Боря, 2 кл.
Господи, а вообще-то Ты есть? Александр, 2 кл.
- - - - -

"Сьогоднi день спасiння"

"Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!" (Євр. 4:7)

Коли я вже лягав спати, задзвонив телефон. "Ви місцевий священик? Прийдіть, будь-ласка, в лікарню. Вмираючий чоловік хотів би з вами поговорити, тільки, будь ласка, поспішіть".

Трохи пізніше я вже сидів біля ліжка хворого. Це був чоловік середніх років. Ввечері автомобіль їхав по мокрій від дощу дорозі. Його занесло, і він на повній швидкості наїхав на цього чоловіка. Його обидві ноги були розчавлені. Але гірше всього, водій втік і залишив важкопораненого лежати на дорозі, так що знайшли його лише декілька годин опісля.

І що ж? Було вже занадто пізно. Ще вдень він був цілим і неушкодженим, а зараз у нього був жахливий вигляд, його мучив сильний біль. Ще недавно він би посміявся, якби хтось заговорив би з ним про смерть, а зараз він тільки стогне: "Боже, мої гріхи... я страшенно боюсь".

Я хочу з ним поговорити і сказати слова з Біблії. Я називаю ім'я Ісуса Христа, але він вже нічого не чує. Його охоплює жахливий біль. Потім він впадає в безпам'ятство.

Так він і помер. Приголомшений я стояв біля його смертного ложа. Більше всього мені хотілось відкрити вікно і крикнути пожвавленій вулиці: "Шукайте Господа, допоки Його можна знайти. Наверніться до Бога тепер, допоки є час; скоро може бути занадто пізно. На смертному ложі людина вже не здібна на це. Сьогодні, коли ви чуєте Його голос, не ожорсточіть сердець ваших. Завтра вже може бути занадто пізно. Послухай Його голос уже сьогодні — в день спасіння!"

- - - - -

Влучне слово

"Досягти успіху не означає, що ви повинні зробити щось надзвичайне. Це означає, що ви повинні робити те саме, що й усі, тільки надзвичайно добре". (Колин Тернер).

"І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!" (Кол. 3:23).

- - - - -

От Меня это было

Думала ли ты когда-либо, что все, касающееся тебя, касается и Меня? Ибо касающееся тебя, касается зеницы ока Моего. Ты дорога в очах Моих, многоценна, и Я возлюбил тебя, и поэтому Я воспитываю тебя.

Когда искушения придут на тебя и враг придет, как река, Я хочу, чтобы ты знала, что от Меня это было. Что твоя немощь нуждается в Моей силе и что безопасность твоя заключается в том, чтобы дать Мне возможность защитить тебя.

Находишься ли ты в трудных обстоятельствах, среди людей, которые тебя не понимают, не считаются с тем, что тебе приятно, которые отстраняют тебя — от Меня это было. Я — Бог твой, располагающий обстоятельствами, и не случайно ты оказалась на своем месте, это то самое место, которое Я тебе назначил. Не просила ли ты, чтобы Я научил тебя смирению? И вот Я поставил тебя именно в ту среду, в ту школу, где этот урок изучается. Твоя среда и живущие с тобой только выполняют Мою волю.

Находишься ли ты в денежном затруднении, трудно тебе сводить концы с концами, знай, что от Меня это было. Ибо Я располагаю твоими средствами и хочу, чтобы ты прибегала ко Мне и знала бы, что ты в зависимости от Меня. Мои запасы неистощимы. Я хочу, чтобы ты убеждалась в верности Моей и Моих обетований. Да не будет того, чтобы тебе могли сказать в нужде твоей: "Ты не верь Господу Богу твоему".

Переживала ты в скорби? Ты разлучена с близкими и дорогими сердцу твоему, - от Меня это послано к тебе. Я муж скорбей, изведавший болезни, Я допустил это, чтобы ты обратилась ко Мне и во Мне могла найти утешение вечное.

Обманулась ли ты в друге своем, в ком-нибудь, кому ты открывала сердце свое, - от Меня это было. Я допустил этому разочарованию коснуться тебя, чтобы познала ты, что лучший твой друг есть Господь. Я хочу, чтобы ты все приносила Мне и говорила Мне. Оклеветал ли кто тебя, предоставь это мне, и прильни ближе ко Мне, убежищу твоему, душею твоею, чтобы укрыться от пререкания языков, Я выведу как свет правду твою и судьбу твою, яко полудне.

Разрушились планы твои, поникла ты душею и устала, - от Меня это было. Ты создавала себе план, имела свои намерения, ты принесла их ко Мне, чтобы Я благословил их. Но Я хочу, чтобы ты предоставила Мне распоряжаться и руководить обстоятельствами жизни твоей, так как ты — только орудие, а не действующее лицо.

Постигли ли тебя неожиданные неудачи житейские, и уныние охватило сердце твое, знай — от Меня это было. Ибо Я хочу, чтобы сердце твое и душа твоя были всегда пламенеющими пред очами Моими, и побеждали бы именем Моим всякое малодушие.

Не получаешь ты долго известий от близких, дорогих тебе людей, по малодушию твоему и маловерию впадаешь в ропот и отчаянье, - от Меня это было. Ибо томлением духа твоего испытываю Я крепость веры твоей в непреложность обетований и силу дерзновения молитвы о сих близких твоих, ибо не ты ли возлагала заботы о них на Мою промыслительную любовь? Не ты ли вручаешь их Моей защите?

Постигла ли тебя какая болезнь, временная или неисцелимая, и ты оказалась прикованной к одру твоему — от Меня это было. Ибо Я хочу чтобы познала ты еще глубже Меня в немощах твоих телесных и не роптала бы за сие ниспосылаемое тебе испытание, и чтобы ты старалась проникнуть в Мои планы спасения душ человеческих разными путями, безропотно и покорно преклоняя главу твою под благость Мою о тебе.

Мечтала ли ты сотворить что-нибудь для Меня и вместо этого слегла на одр болезни и немощи — от Меня это было. Ибо тогда ты была бы погружена в дела свои, и Я не мог бы привлечь мысли твои к Себе, а Я хочу научить тебя самым глубоким мыслям и урокам Моим, чтобы ты была верна Мне. Я хочу научить тебя сознавать, что ты — ничто без Меня.

Доверяй Богу во всех делах твоих и во всех путях твоих, во всем Руководителем и наставником будет Господь твой. В сей день в руки твои, дитя Мое, дал Я испытание. Помни всегда, что каждое возникающее затруднение, каждое оскорбляющее тебя слово, каждая напраслина и осуждение, каждая помеха в твоей работе, которая могла бы вызвать чувство досады, разочарования, каждое откровение немощи и неспособности твоей будет помазано елеем — от Меня это было.

Помни, что всякая помеха есть Божье наставление, и потому положи в сердце свое слово, которое я объявил тебе в сей день — от Меня это было.

Храни их, знай и помни — всегда, где бы ты ни была, что всякое жало притупится, когда ты научишься во всем видеть Меня. Все посланное Мною для совершенствования души твоей — от Меня это было.

- - - - -

Поетичний куток

Истина молитвы

Когда, обольщенный земными соблазнами,
Волнением крови, желаньями праздными,
К Тебе возношусь я в мольбе, –
Не внемли ей... Слава Тебе!
Когда на тернистом пути испытания
Я крест свой тяжелый несу без роптания
И чужд я корыстной мольбе, –
Услышь меня... Слава Тебе!

Николай Щербина

- - - - -

Влучне слово

Легко любить человечество – трудно полюбить одного человека.

Бог дал тебе лицо, но тебе выбирать его выражение.

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

1911088 (+56)
23
0
13, 10
(С) 2020, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру