Ще один шанс

Я знаю, що читав цей уривок уже сотні разів, але ніколи не помічав цього. Можливо, я випустив з уваги цей момент, тому що переповнився почуттями радості від воскресіння.

Та на цей раз цього уривку я не пропущу. У мене він позначений жовтим кольором і підкреслений червоною рискою. Можливо, ти захочеш зробити те саме. Подивись, євангелія від Марка 16 розділ. Прочитай перші п'ять віршів про те, як були здивовані жінки, які прийшли до могили і знайшли, що камінь від могильних дверей відвалений. Потім зверни увагу на цю чудову фразу: “Він воскрес, нема Його тут!”

Довго не затримуйся, прочитай трохи далі. Приготуй свій олівець і отримай справжнє задоволення від цієї перлини у сьомому вірші (ось-ось, це зараз буде). Цей вірш звучить наступним чином: “Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив”.

Ти помітив? Прочитай його ще раз (на цей раз я виділю потрібні слова). “Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас”.

А тепер скажи мені, чи не схоже це на схований скарб?

Що за слова! Немов би усі на небесах бачили падіння Петра, і немов би усі на небесах бажали допомогти йому піднятись: “Попіклуйтеся про те, щоб не забути про Петра. Передайте йому, що одна помилка — це ще не провал”.

Оце так! Не дивно, що люди називають це євангелієм, яке дає ще один шанс.

В нашому світі не так часто комусь дається ще один шанс. В наші дні можуть звучати слова з протилежним значенням: “Або зараз, або ніколи”. “Ми не терпітимемо некомпетентності”. “Тут, на верху, усі місця не вистачить”. “Три промахи, і ти вилетиш”. “Людина людині — вовк”.

У Ісуса вже була проста відповідь на наш людський потяг шмагати інших. Він міг би сказати так: “Якщо людина людині вовк, тоді не живи з вовками”. Зрозуміла відповідь, чи не так? Навіщо давати можливість зборищу інших невдах говорити тобі про те, яким невдахою є ти?

Звичайно ж, у тебе може бути ще один шанс.

Просто запитай Петра. Адже це ясне та чітке послання зійшло з небесного трону і було передано божественному кур'єру: “Попіклуйтесь про те, щоб не забули про Петра”.

Не кожен день тобі дається ще один шанс. І Петрові про це повинно було б бути відомо. При наступній можливості, коли він побачив Ісуса, він так зрадів, що не міг втриматись на місці і стрибнув у холодні води моря Галілейського. І для цієї недалекої людини з Галілеї (так дехто називав Петра), подія, про яку йде мова, була достатньою для того, щоб нести благу звістку “другого шансу” до самого Риму, де його вбили. Якщо ти коли не-будь думав про те, чому чоловік побажав, щоб його розіп’яли вниз головою, то можливо тепер ти знаєш, чому.

Не кожен день ти можеш зустріти того, хто дасть тобі ще один шанс. І ще рідше ти зможеш знайти того, хто буде давати тобі ще один шанс кожен день.

Але в Ісусі Петро знайшов і одне і інше.

Макс Лукадо

Легенда про любов

Давно... Дуже давно був острів, на якому жили усі Почуття та духовні Цінності людей: Радість, Сум, Пізнання та інші. Разом з ними жила і Любов.

Одного разу Почуття побачили, що острів занурюється в океан і скоро зникне у воді. Усі завантажились на свої кораблі та й покинули острів. Любов не поспішала й чекала до останньої хвилини. І тільки тоді, коли вона побачила, що на спасіння острова не має жодної надії і він майже ввесь опинився під водою, вона почала звати на допомогу.

Поряд пропливав розкішний корабель Багатства. Любов просила врятувати її, але Багатство відповіло, що на цьому кораблі багато дорогоцінностей, золота, срібла і для Любові місця немає.

Любов звернулась до Пихи, корабель якої пропливав поряд... Але у відповідь Любов почула, що її присутність порушить порядок та досконалість на кораблі Пихи.

З умовлянням про допомогу Любов звернулась до Суму.

- О, Любов, - відповів Сум, - мені так сумно, що я повинен залишатись наодинці.

Повз острів пропливла Радість, але вона була така зайнята веселощами, що навіть не почула прохання Любові допомогти.

Але раптом Любов почула голос:

- Йди сюди, Любов, я візьму тебе з собою.

Любов побачила сивого старого чоловіка, і вона була такою щасливою, що навіть не запитала його ім'я. Коли вони дістались до землі, Любов залишилась, а старий чоловік поплив далі.

І тільки коли човен сховався з поля зору, Любов згадала, що навіть не подякувала чоловікові. Тоді Любов звернулась до Пізнання:

- Пізнання, скажи, будь ласка, хто врятував мене?

- Це був Час, - відповіло Пізнання.

- Час? - здивувалась Любов, - Чому ж він мені допоміг?

Пізнання відповіло:

- Тільки Час знає та розуміє, наскільки важлива у житті Любов.

Влучне слово

Як багато справ вважались неможливими до тих пір, поки вони не були зроблені.

* * * * *

Ми не можемо змінити Боже Слово, Слово Боже може змінити нас.

* * * * *

Противник, вскрывающий ваши ошибки, гораздо полезнее, чем друг, скрывающий их.

Леонардо да Винчи

* * * * *

Я вручил мою душу в руки Бога, моего Создателя, и абсолютно непоколебимо верю в Иисуса Христа, моего Спасителя.

Вильям Шекспир

Телевизор - пастырь мой.

Я всегда буду в нем нуждаться!

Целыми вечерами он покоит меня в удобном кресле,

и я ничего не могу сделать для блага своей души,

потому что он занял все мое свободное время.

Если бы я прожил и до ста лет,

не утомился бы от телевизора.

Пока жив, буду смотреть его,

так как дорог он моему сердцу.

Он приготовил предо мною обильную трапезу искушений,

насыщает душу мою мыслями и образами,

которые далеки от Царствия Божия.

Никакая благость не может сопровождать меня в моей жизни,

так как телевизор не дает мне искать воли Божьей.

И так я пребуду в доме своем до конца жизни,

если глаза мои не откроются,

и я не совершу истинного покаяния.

(из журнала "Вера и жизнь")

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці