Вибираючи незвичайне життя

Людина не може одночасно виявляти у собі два характери. Ти або проявляєш Божий в собі, і забуваєш про свій. Або проявляєш свій власний і забуваєш про Божий характер. Необхідно зробити вибір.

Йосип зробив свій вибір. Матвій описує земного батька Ісуса теслею (Матв. 13:55). Він живе у Назареті, всього лише маленька крапка на великій мапі. В Новому Заповіті ми не знаходимо слів Йосипа. Але він чинить багато справ. Він бачить ангола, бере за дружину вагітну дівчину і веде свою сім’ю у Віфлеєм, потім в Єгипет. Він багато робить, але нічого не каже. Тесля з маленького містечка, чиї слова не були записані в Святому Письмі.

Чи можна сказати, що Йосип – це правильний вибір? Невже у Бога немає кращої альтернативи? Може краще красномовний священик з Єрусалиму або вчений муж з фарисеїв? Чому ж Йосип? Відповідь можна знайти в тому характері, який він проявляє: він проявляє в собі характер Христа. “А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її” (Матв. 1:19).

На цей час батьки Марії вже підписали шлюбний контракт й підтвердили його приданим. Марія віднині належить Йосипу, а Йосип належить Марії. Вони удвох тепер зв’язані законом і по праву вважаються подружжям.

Що ж тепер? Його наречена вагітна, заплямована, зіпсована... а він хороший та праведний. З одного боку у нього було право по закону. З іншого боку у нього була любов. Закон говорить про побиття її камінням. Любов говорить, щоб простити її. Йосип опинився на роздоріжжі. Але він виявися добрим чоловіком. Він “не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її” (Матв. 1:19).

Таємне розлучення. Як довго б ця таємниця залишалась не відкритою? Скоріше за все недовго. Але на деякий час таке рішення могло б допомогти. Потім з’являється ангол: «Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого» (вірш 20).

Живіт Марії, який зростав, більше не був причиною для тривоги, а навпаки, для радості. «Вона носить Сина Божого в своїй утробі», сповістив ангол. Але хто цьому повірить? Хто купиться на це? Просто уявіть собі, як старійшини могли допитуватись у Йосипа:

- Йосипе, наскільки ми розуміємо, у Марії буде дитина.

Він ствердно хитає головою.

- Ця дитина твоя?

Він заперечно хитає головою.

- Чи знаєш ти, як вона завагітніла?

Дихання зупинилось. Краплі поту почали з’являтись на обличчі Йосипа. Він опиняється у скрутному становищі, і він приймає своє рішення.

«Йосип... прийняв дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус» (Матв. 1:24,25).

Йосип відкинув свою репутацію. Він обміняв свою репутацію чоловіка вагітної нареченої і батька позашлюбного сина, прийнявши важливе рішення послуху. Він поставив Божий задум найвище понад все.

А ти готовий зробити те саме? Бог наділяє людину незвичайним життям настільки, що вона може залишити своє звичайне життя. «Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її» (Матв. 16:25).

Чи зміг би ти відректися від своєї репутації для того, щоб Ісус народився у цей світ?

Макс Лукадо

Безцiннi каракулi

Маленький хлопчик побачив, що його батько зайшов до вітальні. Він також побачив, як його молодший брат почав втягувати голову в плечі, коли батько зайшов до кімнати. Старший брат відчув, що Джон зробив щось недобре. А потім на відстані він побачив, що він зробив. Молодший брат відкрив новий батьківський збірник церковних гімнів і розмалював всю його першу сторінку ручкою.

Дивлячись зі страхом на батька, обоє братів очікували, що зараз Джона покарають. Їх батько взяв у руки цінний збірник гімнів, подивився на нього уважно, а потім присів, так нічого й не промовивши. Книги для нього були дуже цінними, він був служителем, за плечима якого нараховувалось декілька вчених ступенів. Для нього книги були знанням. Але те, що він зробив потім, було чимось дивовижним. Замість того, щоб покарати свого сина, замість криків і прочухана, батько взяв ту саму ручку з руки хлопчика і сам, поряд з каракулями свого сина, щось написав в книзі.

Ось що він написав: «Робота Джона, 1959 р., вік 2 роки. Як часто я дивився на твоє гарне обличчя, в твої теплі очі, що дивились на мене, і дякував Богові за того, хто розмалював мій новий збірник гімнів. Ти зробив цю книгу для мене дуже цінною, так само як цінні для мене твій брат і сестра».

Автор цієї історії уже дорослий чоловік, який продовжує говорити про те, наскільки цінною сімейною реліквією став цей збірник церковних гімнів. Він є речовим доказом батьківської любові, уроком, з якого вони дізнались, що люди важливіші за речі, терпіння важливіше за осуд, любов важливіша за гнів.

Влучне слово

"Глупца можно узнать по двум причинам: он много говорит о вещах, для него бесполезных, и высказывается о том, о чем его не спрашивают".

Сучасна притча

Розмова дитини з Богом

За день до свого народження дитина запитала у Бога:

— Я не знаю для чого я йду у цей світ. Що мені потрібно робити?

Бог відповів:

— Я подарую тобі ангола, який завжди буде поряд з тобою. Він усе тобі пояснить.

— Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови?

— Ангол буде вчити тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від усіляких бід.

— Як і коли я повинен повернутись до Тебе?

— Твій ангол скаже тобі все.

— А як звати мого ангола?

— Неважливо як його звати, у нього багато імен. Ти будеш називати його «мама».

Поетичний куток

Ты меня бережешь от зноя,
Хлеб и воду даруешь мне,
А пустыня ветрами воет
И сжигает судьбы в огне...
На устах горький ропот стынет,
Но ценою голгофских ран
По горячим пескам пустыни
Ты ведешь меня в Ханаан.

Сергей Сапоненко

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці