Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 298 01.07.2010
зміцнюй віру

Цінність досвіду

- Який секрет вашого успіху? – запитав журналіст президента банку.
- Два слова.
- І які?
- Вірні рішення.
- А як ви приймаєте вірні рішення ?
- Одне слово.
- Яке?
- Досвід.
- А як ви здобуваєте досвід?
- Два слова.
- Що це за слова?
- Невірні рішення.

У всьому цьому є своя правда. Хоча ми можемо (і повинні) вчитися на чужих помилках, особистий досвід відіграє роль «найкращого вчителя». Досвід прийняття невірних рішень в минулому повинен допомогти нам навчитися приймати вірні рішення в майбутньому. Але чи хочемо ми навчитися?

Павло є хорошим прикладом того, хто навчився на помилках минулого, і в результаті цього досвіду прийняв вірні рішення у своїх стараннях служити Богу. «І дякую тому, хто зміцнює мене, - нашому Господеві Ісусові Христові, що відніс мене до числа вірних, поставивши на служіння, - мене, що колись зневажав Господа та був переслідувачем і напасником; але я був помилуваний, бо це я робив з незнання, в невірстві» (1 Тим. 1:12,13).

Мені дуже подобається, як один чоловік сказав: «Бог любить тебя там, де ти є ... але Він любить тебе настільки, що Він не покине тебе там, де ти є!»

Отче, я знову приходжу до Тебе з проханням простити мої численні проступки перед Тобою. У своїй сповіді я молю Тебе, щоб Ти допоміг мені навчитися на своїх помилках, визнати наслідки моєї впертості; усвідомити ту біль, яку Ти відчуваєш, коли я відвертаюсь від Тебе. І я молюся, щоб цей досвід допоміг мені знайти достатню мудрість для прийняття кращих рішень в майбутньому. Я хочу бути ближче до Тебе. В ім’я Ісуса, амінь!

Алан Сміт

- - - - -

Схилиться усяке коліно

«...щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув...». Як люблячий Бог може відправляти грішників в пекло? Але Він і не відправляє. Вони йдуть туди добровільно.

Як тільки вони туди потрапляють, то звідти йти вже не бажають. Серця засуджених людей вже не стають м’якими, і розум їх вже не змінюється. «І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому» (Об’явл. 16:9). Це суперечить тій ідеї, що пекло допомагає каяттю (засмученню), ні, зовсім навпаки. І хоча схилиться всяке коліно, і всякий язик сповідає Бога (Рим. 14:11), жорстокосерді люди будуть й надалі залишатися впертими. В аду не буде атеїстів (Фил. 2:10-11), але там і не буде тих, хто схилив коліно перед Ним за свого життя.

Але ми продовжуємо розмірковувати, а чи справедливе покарання? Така доля здається несправедливістю у порівнянні з Божою любов’ю. Протистояння грішника не повинно гарантувати йому вічні страждання, чи не так? Може Бог тут «переграє»?

Але хто ми, щоб сперечатися з Богом? Тільки Йому відомо все: те, скільки разів ожорсточене серце відмовлялось від Божого запрошення і скільки злих слів це серце породжувало.

Може Бог несправедливий? Але саме Він обмотав попереджувальною стрічкою вхід в пекло і розташував тисячі попереджувальних червоних прапорців. Для того, щоб зійти вниз по сходинках пекла, тобі необхідно закрити свої вуха, прикрити свої очі, і більше всього, знехтувати найважливішою жертвою Христа. Терплячи покарання на хресті, яке було призначене для всього людства, Він скрикнув в темніючі хмари: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...» (Матв. 27:46). І найдивніше в цьому те, що Христос зазнав адських мук, щоб тобі не прийшлось цього робити.

Макс Лукадо

- - - - -

Наші мами

Вчителька першого класу розсадила учнів у коло і запитала, ким вони хочуть стати, коли виростуть. Учні по черзі почали говорити: "Я хочу стати медсестрою, як моя мама", або "я хочу стати банкіром, як мій батько", або "я хочу стати вчителем, як ви". Останнім, хто відповідав на це запитання, був самий тихий і сором'язливий хлопчик у класі. Він сказав: "Коли я тану великим, то буду приборкувачем левів у цирку. Я буду виходити до цих тварин зі своїм батогом та постаментом, щоб вони перестрибували через обруч, що горить і слухали усі мої команди". Бачачи в очах своїх однокласників недовіру і сумнів, що він може стати таким сміливим і хоробрим, хлопчина швиденько поправив себе: "Ну, звичайно, і моя мама буде поряд зі мною".

Багато з нас були повні упевненості у звершенні великих справ, знаючи, що наші мами будуть поряд і підтримають нас.

Якщо ти — мама, то скоріше за все, ти ніколи не зможеш отримати достатньо вдячності за те, що ти вчиш своїх дітей любити Бога, вчиш їх милосердю, виховуєш в них упевненість, розвиваєш характер і навчаєш моралі. Можливо, тебе ніколи не будуть публічно вшановувати, не нагородять медаллю (чи навіть грамотою), і не заохотять матеріально. Все, що ти робиш, часом може залишатись непоміченим і неоціненим.

Але будь певна, що твоя справа має велике значення. І будь певна, що настане день, коли ти, як Божа дитина Свого Небесного Отця, зможеш отримати похвалу від Нього за те, що змінюєш цей світ.

Алан Сміт

- - - - -

Кто возьмёт "Сына?"

Богатый человек и его сын любили собирать редкие произведения искусства. Они часто собирались вместе, чтобы любоваться каким-нибудь великолепным шедевром.

Когда началась война во Вьетнаме, сын был призван в армию. Он проявил себя отважным и смелым солдатом и, спасая жизнь другого бойца, потерял свою собственную. Отец был извещён о потере сына и глубоко горевал об этом.

Примерно через месяц, как раз перед Рождеством, раздался стук в дверь. У дверей стоял молодой человек с большим свёртком в руках. Он сказал:

— Сэр, вы не знаете меня, но я тот солдат, за которого ваш сын отдал свою жизнь. В тот день он спас многих. В то время, когда он нёс меня на своих плечах, пуля пробила его сердце, и он мгновенно умер. Он часто рассказывал о вас и о вашей любви к искусству.

Молодой человек протянул сверток:

— Я знаю, что это немного. На самом деле я не великий художник, но я подумал, что ваш сын хотел бы, чтобы вы имели это.

Отец открыл свёрток. Это был портрет его сына, нарисованный молодым солдатом. Отец был глубоко взволнован той точностью, с которой солдат изобразил черты лица его сына. Глаза молодого человека, изображённого на портрете, так сильно притягивали его, что он не смог сдержать слёз. Он поблагодарил солдата и предложил ему плату за портрет.

— О, нет, сэр, я никогда не смогу оплатить то, что сделал ваш сын. Это подарок.

Отец повесил картину на самом видном месте. Каждый раз, когда посетители приходили в его дом, он показывал им портрет своего сына, а уже потом остальную коллекцию картин.

Спустя несколько месяцев этот человек умер. После его смерти должен был состояться большой аукцион его картин. Собралось большое количество людей, среди которых было много знатных и влиятельных лиц. Для них это был хороший

шанс приобрести картины. Первой была выставлена картина с изображением сына. Ведущий аукционом ударил своим молотком.

— Аукцион мы начнем с продажи картины «Сын». Кто даст свою цену за нее?

В зале была тишина. Затем с конца зала послышался голос:

— Мы хотим видеть знаменитые картины, пропускайте эту.

Но ведущий настаивал на своём:

— Кто даст цену за эту картину? Кто начнёт, предлагайте, двести, триста долларов?

Послышался другой раздражённый голос:

— Мы пришли сюда не за этой мазней, мы хотим видеть картины Ван Гога, Рембрандта. Нам нужно настоящее искусство!

Однако ведущий аукционом продолжал настаивать на своём предложении:

— «Сын»! «Сын»! Кто возьмет «Сына»?

Наконец, из самых последних рядов аукционного зала прозвучал голос. Это был садовник, который долгие годы служил этому человеку и его сыну.

— Я дам десять долларов за картину.

Будучи бедным человеком, это было всё, что он мог предложить.

— У нас есть первое предложение на десять долларов, кто даст двадцать? — объявил ведущий.

— Дайте ему за десять. Мы хотим видеть шедевры!

— Было предложено десять, кто-нибудь предложит двадцать?

Публика начала волноваться и высказывать недовольство. Они не хотели картину «Сын», они рассчитывали на более выгодное инвестирование своего капитала. Ведущий ударил молотком:

— Десять долларов — раз, десять долларов — два, десять долларов — три. Продано за десять долларов!

Человек, сидящий во втором ряду закричал:

— Теперь давайте нам настоящую коллекцию!

Ведущий положил свой молоток и сказал:

— Мне очень жаль, но аукцион закончен.

— Но как же остальные картины?!

— Прошу прощения, но когда я был приглашён для проведения этого аукциона, мне было сказано о секретном распоряжении владельца коллекции, и до этого момента я не мог сообщить об этой последней воле хозяина картин. В аукционе будет принимать участие только одна картина «Сын». Тот, кто купит её, получит в наследство всё имение и всю коллекцию картин.

Человек, который приобрел «Сына», получил всё!

- - - - -

Цитата

"Верующий в Сына имеет жизнь вечную, а не верующий в Сына не увидит жизни, но гнев Божий пребывает на нем" (Апостол Иоанн).

"Темнота не может разогнать темноту - может только свет. Ненависть не может разрушить ненависть - может только любовь" (Мартин Лютер Кинг).

- - - - -

Діти пишуть Богу

Ну, хорошо, Господи, меня родителям принес аист, а для него кто делает нас? Олег, 3 кл.

Почему люди женятся и выходят замуж, если мы все братья и сестры? Сандра, 4 кл.

А какое у Тебя образование? Зайга, 2 кл.

Как Ты полагаешь, что жалостливее: "Подайте ради Христа" или "Подайте ради Бога"? Боря, 3 кл.

Я понял, что Ты самый главный на Земле, хоть и живешь на небе. А Тебя не переизберут? Сеня, 1 кл.

Господи, а Ты маму слушал в детстве? Нина, 2 кл.

Что Ты делаешь, когда идет дождь? Люба, 3 кл.

А в детстве Ты дрался с ребятами или был тихоней? Костя, 2 кл.

- - - - -

Цінуй кожен день

Перед тим як працювати на радіостанції, Джім Вальвано привів баскетбольну команду Державного університету Північної Кароліни до перемоги в чемпіонаті. Потім в нижній частині його спини почала рости ракова пухлина. Коли Джіма запросили виступити перед командою Даккського університету, він сказав: "Життя змінюється тоді, коли ти найменш за все цього очікуєш. Наше майбутнє химерне. Отож, цінуйте кожен день і кожну мить, візьміть із них максимально можливе".

В Євр. 3:13 Бог дає нам дуже чітку й важливу вказівку: "Кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься "Сьогодні", щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха". Чому автор так наполегливо наголошує на "сьогодні"? Цілком може статися, що цей сьогоднішній день виявиться останнім у вашій земній подорожі. Можливо, сьогодні — ваш останній шанс прийняти дар Божого спасіння. А якщо ви вже пізнали Господа — остання можливість поділитись Його любов'ю з іншими людьми.

Яків теж попереджає проти самовпевненості щодо дня прийдешнього: "Ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!..." (Як. 4:14). Не втрачайте тих можливостей, які Бог дарує вам сьогодні. Це дійсно слушна порада — не тільки для баскетболістів, але й для усіх нас.

Вернон Граундс

- - - - -

Быть покорным

Покорным буду, как в реке трава,
Она стремится повторить теченье.

Мне для защиты не нужны слова,
Покорность – христиан предназначенье.

Я руку на врага не подниму,
Когда ударит он меня по правой,

И в левую щеку дам бить ему.

Покорности не по пути со славой.

Я буду молчаливым, как Христос.
Была хоть очень вескою обида,
В Его глазах никто не видел слёз,
Не делал Он обиженного вида.

Покорным быть всегда во всём хочу.
Хоть трудно покоряться, верю, всё же,

Что и щеку подставлю я, и промолчу,

С Твоею помощью, Великий Боже.

Покорность обрести мне помоги,
Чтобы стелиться мог речной травою,
Чтобы друзьями стали мне враги,
Чтоб вера стала для меня живою.
- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

2659377 (+1111)
63
0
37, 26
(С) 2008-2024, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру
Размещено в дата центре компании dline.ua