А Бог також про це знає?

Батьки шестирічного хлопчика просили його повертатись додому не пізніше 5-ї години вечора після денних ігор на вулиці. Хлопчик міг гратися разом зі своїми друзями, але його батьки були дуже вимогливі щодо часу його повернення додому. Якщо він не повертався до 5 години вечора, то вони починали переживати і телефонували сусідам, намагаючись знайти його. Хлопчик знав про це, тому старався завжди повертатись додому вчасно. Проте, коли у березні годинник перевели на літній час, хлопчик повернувся додому пізніше, ніж звичайно. Коли він прийшов додому, на годиннику вже була майже 6-а година вечора. Його мама висварила за запізнення, кажучи: "Ти ж знаєш, що вдома ти повинен бути до 5 години вечора, а зараз вже майже шість". Збентежений хлопчик показав рукою на вікно: "Але ж там ще світло; світло завжди мені говорить, коли повертатись додому". Усвідомивши, що відбулось, мама посміхнулась і лагідно пояснила, що раніше час був змінений і всі перевели свої годинники, тому світловий день тепер триває довше. Хлопчик примружив свій погляд і з недовірою запитав: "А Бог також про це знає?".

Неважко зрозуміти, чому хлопчина поставив таке запитання, але навіть не звертаючи уваги на обставини, при яких може виникнути подібне питання: "А Бог про це знає?", відповідь завжди: "Так, Він знає". Давид написав про цю Божу особливість в 138 псалмі. "Господи, випробував Ти мене та й пізнав, Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!" (Пс.138:1-6).

Часом навіть страшно усвідомлювати, що Бог знає про мене так багато, але, врешті-решт, усвідомлення цього заспокоює мене: Той, Хто знає про мене так багато, все одно любить мене. Саме з тієї причини, що Бог так добре мене знає, Йому відомі усі мої самі глибокі бажання. Кожна Божа дитина може знайти спокій в усвідомленні того, що Бог знає про неї усе.

Алан Сміт

Первая телеграмма

Работавший над созданием телеграфа Сэмюэл Морзе истратил на свои опыты последние деньги. Изобретатель понял, что рушится его мечта. Мало того, ему просто грозила голодная смерть. Тогда этот человек опустился на колени и прошептал: «О Господи! Я не знаю, что принесет мне завтрашний день, но я верю, что Ты поможешь мне!»

На следующее утро почтальон принес ему сообщение: «Ваше прошение заинтересовало Конгресс. Для успешного завершения Вашей работы решено ассигновать из государственных средств 30 тысяч долларов». Сообщение было послано из патентного бюро Соединенных Штатов Америки, куда Морзе в свое время послал заявку на свое изобретение.

И вот наступило 24 мая 1844 года, когда все работы были завершены и все было готово для отправки по электрическим проводам самой первой телеграммы. Ее текст Сэмюэл Морзе составил вместе с Анной Элзворт, дочерью владельца патентного бюро. Текст содержал всего четыре слова: «Чудны дела Твои, Господи».

Такова была самая первая в мире телеграмма.

Чи грішимо ми, якщо свідомо відмовляємось від участі у зібраннях святих?

Так, нехтування богослужінням є гріхом. Біблія вчить, що є причиною цієї гріховності. Розгляньте сім причин, які підтверджують правильність даного ствердження.

1. Це демонстрація відсутності зацікавленості у духовних речах. (Рим. 8:1-6).

2. Це включає рішення не чинити добро (Як. 4:17).

3. Це навмисне порушення явної заповіді (Євр. 10:24,25).

4. Це сприяє незнанню Біблії. (Кол. 3:16).

5. Це подає поганий приклад для сім'ї і церкви. (1 Тим. 4:12). 6. Це спокушає інших християн. (Лук. 17:1,2).

7. Це демонструє невірні пріоритети. (Матв. 6:33).

Barry Gilreath, Jr.

Дети пишут Богу

Ладно, Христос страдал ради людей, а ради чего страдают люди? Гриша, 4 кл.

Цитата

Величие некоторых дел состоит не столько в размерах, сколько в их своевременности. (Сенека).

Если вы хотите, чтобы жизнь улыбалась вам, подарите ей сначала свое хорошее настроение. (Спиноза).

Каждую минуту, когда вы злитесь на кого-то, вы теряете 60 секунд счастья, которое вы никогда не вернете. (Вилл Роджерс).

Какое счастье!

Какое счастье ввериться Христу,
Отдать себя в Его святые руки,
Направить путь за горную гряду
Тропой лишений, скорби и разлуки!

Какое счастье быть с Ним каждый день,

Идти за Ним по жизни год за годом:
Весной, когда в садах кипит сирень,
И осенью, когда грустит природа!

Какое счастье в тишине ночей

Общение с Учителем и Богом,
Как будто за спиной нет вешних дней,
Как будто впереди еще дорога!

Какое счастье Господу служить,

Терпя хулу, насмешки, оскорбленья,
И с кротостью всегда благодарить
За выпавшие в жизни униженья;

Петь Богу славу до скончанья дней,

Взор устремив в неведомые дали –
В волшебный мир немеркнущих лучей,
Где нет разлук, болезней и печали!

Александр Сибилев

Церква Христова м. Чернівці