Двi сутностi в одному гнiздi

Алан Сміт

Ведмежа та цуценя

«І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла, бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете» (Гал. 5:16,17).

Чи задавали ви собі коли-небудь таке запитання: «Ну чому я продовжую це робити?» Усі ми, в тій чи іншій мірі, боролись із поганими звичками. Найболючіше розчарування часто полягає в тому, що чим дужче ми прагнемо позбавитись своїх звичок, тим глибше в них занурюємось.

Ми не розуміємо того, що коли починаємо концентруватись тільки на собі, на своїх падіннях, то неминучим результатом буде поразка. Коли ми починаємо думати тільки про те, як би нам очистити нашу плоть, то на чому зосереджується наш розум? На очищенні плоті. А той, хто сіє в плоть, і пожинає від плоті (Гал. 6:8). Для того щоб звільнитись від шкідливих звичок, нам потрібно вибрати ціль, котра буде знаходитись за межами нас самих.

В посланні до Римлян 7:18 Павло каже дуже чітко: «Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре…». В п’ятдесят третьому розділі книги пророка Ісаї написано: «Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!»

Істина полягає в тому, що, поки людина живе в тілі, гріх буде перебувати в ній. Як же ми можемо очиститись від того, що перебуває в нас? Це неможливо зробити за допомогою своїх власних зусиль. Тому, саме мудре, що ми можемо зробити, це наслідувати приклад Павла, котрий написав у посланні до Римлян 6:11: «Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім».

В посланні до Галатів 5:16 Павло дає таку пораду: «І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла». Зверніть увагу, він не каже про те, що пожадливості тіла зникнуть. Не каже він також про те, щоб ми очищали свою плоть перед тим, як зможемо ходити за духом. Невиконання пожадливостей тіла і є результат ходіння в дусі.

Все це схоже на приклад з дитиною, котра всю свою увагу зосереджує на улюбленій іграшці: плюшевому ведмежаті. Ця іграшка найдорожча для дитини, і якщо хтось спробує її забрати, то маля підійме такий крик! Вся увага дитини зосереджена на цьому ведмежаті, і ніхто не збирається його відбирати. Ведмежа легке та приємне на дотик, воно дивиться на тебе, а коли ти дивишся на нього, і воно завжди поруч, його завжди можна взяти і обійняти.

Яким чином ми можемо звести нанівець прив’язаність дитини до плюшевого ведмежати? Зробити це дуже просто. Принесіть дитині цуценя. Покладіть цуценя поряд з нею і подивіться, що станеться. Цуценя тепле, воно стрибає, бігає, видає звуки і крутить хвостом із швидкістю 150 кілометрів на годину. Коли його обіймають, то воно починає облизувати лице. Ух ти, це просто чудово! Кому потрібне це нерозумне ведмежа? Цуценя – справжнє, живе! Воно набагато цікавіше, ніж плюшева іграшка. Як тільки дитина займеться цуценям, вам потрібно нагнутись і забрати ведмежа. Дитина навіть не помітить його зникнення.

Така сама справа і з поганими звичками. Полюбіть Ісуса, всю увагу зосередьте на Його житті, і тоді ви побачите, що поагні звички щезнуть. Якщо ви хочете позбавитись поганої звички, то зверніть свій погляд на Ісуса. Недостатньо просто сказати людині, що вона повинна припинити робити щось.

Потрібно сформувати новий образ мислення. Ми не зможемо звільнитись від одних речей, поки не замінимо їх на щось інше.

Чи є у вашому житті погані звички, від яких ви б хотіли позбавитись? Якщо так, то зосередьте свій погляд на Ісусі, і невдовзі ви відчуєте те, про що писав Павло в посланні до Галатів 5:16: «І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла».

Боб Джордж

Одна пристрасть

«Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!» (Лук. 14:26).

Нечаєв – послідовник Карла Маркса, який у ХIХ столітті був причетний до вбивства царя Олександра II, писав так: «У революціонера… немає власних інтересів, комерційної діяльності, емоцій, прихильностей, власності і навіть імені. Усе його єство пронизане лише однією метою, однією пристрастю – революцією». Хоча мотиви і цілі Нечаєва були хибними, його слова яскраво зображують людину, яка цілком присвятила себе одній справі.

Такої цілковитої посвяти Ісус Христос вимагав від Своїх учнів. У Лук. 14:25 ми читаємо про багатьох людей, що йшли за Ним до Єрусалиму. Можливо, ці випадкові послідовники вважали себе справжніми учнями Ісуса, тому слова Вчителя мали їм показати: слідувати за Ним – це не просто щось знати про Нього.

Він пояснив, що істинне учнівство має сплатити неабияку ціну, навіть любов до батьків чи до власного життя не зможе стати на заваді, якщо дійсно прагнемо виявляти вірність Христу (Лук. 14:26-33). Учні Ісуса мають усвідомити: якщо Ісус справді займає перше місце в їхньому житті, то все інше (надбання, відносини, родичання тощо) – другорядне.

Христос закликав Своїх послідовників цілком зосередитися на одній цілі, мати одну пристрасть – Його Самого.

Марвін Уїльямс

Християнський характер

Кожна людина володіє певними рисами, які притаманні її особистості. Ці риси виявляються в поведінці, в словах, в діяльності. Іншими словами, у кожної людини є свій характер.

Коли людина навертається до Христа, вона, за словами апостола Павла, “скидає” з себе “людину стародавню з її вчинками” та “зодягається” в “нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її” (Кол. 3:9,10). Слова Павла в посланні до Колосян можна зрозуміти, як заклик змінювати свій характер, беручи за зразок Христа.

Наскільки в нас розвинуті якості християнського характеру, настільки ми з вами і є християнами. Або, іншими словами, якої якості у нас характер, такої якості ми і віруючі. Сумно, коли бачачи реальні вчинки братів та сестер, ми вимушені констатувати факт, що віруюча людина може мати більше плодів тіла, ніж плодів духа, про які говорить апостол Павло: “Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого! А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність...” (Гал. 5:19-23). Якщо християни швидкі на сварки, гнів, суперечки, незгоди, заздрощі тощо, це означає, що у них одночасно з цими рчеами не може бути лагідності, миру, радості, терпіння, милосердя.

Вашій увазі пропонується список рис християнського характеру, які повинні бути властиві кожній Божій дитині, і які нам з вами необхідно постійно розвивати.

Даний перелік можна використати в якості тесту, який допоможе вказати ті сторони характеру, на які потрібно звернути увагу в першу чергу, щоб надалі вдосконалювати їх. Для цього визначіть 5 рис вашого характеру, які, на вашу думку, розвинуті у вас дуже добре (+). Після цього виберіть 5 рис вашого характеру, які “підводять” вас найчастіше (–). Наприклад, якщо ви “легко заводитесь”, то така риса, як “стриманість”, потребує негайного вдосконалення, або якщо образи довго живуть у вашій душі, то це означає, що ваше вміння прощати кульгає на обидва коліна.

Для “чистоти експерименту” ви можете попросити когось із своїх друзів, які добре вас знають, і яким ви довіряєте, дати неупереджену оцінку вашого характеру. Попередьте, що не будете ображатись на них (а ви ж не будете ображатись, правда?) Такий підхід допоможе вам зрозуміти, наскільки ви об'єктивно можете оцінити себе.

“Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути” (2 Кор. 13:5). Хай Господь допоможе нам усім постійно зважати на ці слова апостола Павла, щоб Ісус відображався в нас все більше та яскравіше.

Галюк Дмитро

Сучасна притча

Два волка

Моей душе моё мешает тело,

И как тут быть, и кто тому вина,

Когда душа пред Богом на коленях,

А тело грешное терзает сатана?

Душе легко дышать под Божьим небом,

А телу тесно на земле: ни встать, ни сесть.

Душа взывает: “Не единым хлебом”,

А тело слабое вопит и просит есть.

Господи, помилуй,

И пошли мне силы,

Тело примири с моей душой,

О, Господь мой!

Если я устану, -

Прикоснись перстами,

Оживи меня Своей Водой.

Скрыть ликованье телу не под силу,

Врага увидев в уличной пыли!

Душа болит, она уже простила,

Но тело ноги мимо пронесли.

Душа кричит: “Остановись, послушай,

И в силе духа растворится плоть”,

Но тело мчится: “Я умею лучше!”,

Но телу силы не даёт Господь.

Я знаю, что покой придёт не сразу,

Но я взываю в каждой из молитв:

“Небесный мой Отец, спаси мой разум,

И тело грешное Ты духу покори”.

Господи, помилуй,

И пошли мне силы

В День Суда достичь Твоих небес.

О, Господь мой!

Если я устану, -

Прикоснись перстами,

И восрескну я, как Ты воскрес.

Церква Христова м. Чернівці