Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 372 06.04.2010
зміцнюй віру

Дорогие сестры! Милые женщины!

С весенним, светлым женским днем
От всей души вас поздравляем!
Все то, чем дышим и живем
Иметь с избытком вам желаем!
Быть мужу воздухом весенним,
Не знать нужды, не знать лишений.
Быть незабудкой средь друзей,
Быть солнцем летним для детей.
Знать только радость и успех,
Улыбки, комплименты, смех.
Что женщине сегодня пожелать?
Чтобы была счастливою как мать,
Чтобы была любимой как жена,
Чтоб как работница - ценна,
Чтоб дом всегда был полон света,
Чтобы в душе цвело не бабье лето,
А светлая и нежная весна!
- - - - -

Скинь все, що заважає тобі

Одна подружня пара з міста Бейкерфілд (США, штат Каліфорнія) придбала новий моторний човен. Але відразу після покупки вони зіткнулися з дуже серйозною проблемою: вони ніяк не могли зрушити човен з місця, після його спуску на воду.

Човен майже не ворушився, не дивлячись на всі регулювання рівнів потужності мотора. Після години безуспішних спроб зрушити човен з місця, вони залишили його у прилеглій пристані для яхт, сподіваючись, що хтось зможе їм допомогти. Ретельна перевірка всієї зовнішньої плавучої частини показала її гарний робочий стан: мотор працював нормально, робочі лопаті піднімалися й опускалися, гвинт був правильного розміру. Один з працівників на пристані стрибнув у воду, щоб перевірити все під водою. Виринувши наверх, хлопець захлинався від сміху. Виявилося, що човен все ще був надійно прив'язаний і міцно закріплений до свого причепу, на якому його привезли.

Як часто ми стаємо винні в подібному? Ми розпорошуємо своє духовне життя і дивуємося, що не робимо більшого прогресу, не відчуваємо себе ближче до Бога. Ми проводимо духовну перевірку ситуації і бачимо, що регулярно буваємо у зібраннях церкви, читаємо Біблію, молимося. На перший погляд, все здається таким, яким і має бути. Але під поверхнею ховається якийсь гріх, якому ми дозволили замкнути своє життя. І ось він лежить, не прощений, може навіть невизнаний гріх, що тягне нас назад.

У словах автора послання до Євреїв, ми бачимо образ спортсмена-бігуна на противагу нашому човну, але суть одна й та сама: «...скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами» (Євр. 12:1).

Якщо ваше духовне життя просто розпорошується, то, можливо, вам варто добре придивитися до того, що лежить під поверхнею. Скиньте те, що вам заважає, і ви побачите, як все запрацює куди більш злагоджено!

Алан Сміт

- - - - -

Що ви можете?

Чи задоволені ви своїм життям? Чи, можливо, належите до числа тих, хто вважає, що економіка, влада, обставини або інші фактори відбирають у них радість і затьмарюють життя? Опитання, яке було нещодавно проведене серед віруючих людей, показало, що 90% з їх числа бажали б наступного: більш тісних відносин з Богом, більш ясних життєвих цілей, більш посвяченого служіння і більш гарячої віри.

Зверніть увагу, що усі ці бажання не мають нічого спільного ні з економікою, ні з владою, а досягаються самою людиною. Ніякі суспільні програми не допоможуть у цьому випадку, і ніякі фінансові кризи не зашкодять. Зазначені цілі досягаються, якщо ми дозволяємо Божому Слову запанувати в наших серцях, і зміцнюємось Його Духом у внутрішній людині (Ефес. 3:16).

У цьому світі, що став таким складним, нам нерідко хочеться зробити інших відповідальними за виконання наших бажань. Дійсно, часто без допомоги ззовні не обійтися, і ми не живемо в ізоляції від світу. Однак справжнє щастя набувається не з зовнішніх джерел. Воно виникає зсередини, якщо тільки Христос живе в нас (Ефес. 3:17).

- - - - -

Скромность

Не думайте о себе более, нежели должно думать, но думайте скромно, по мере веры” (Рим. 12:3)

О том, что скромность украшает человека, известно всем. Христианин в своем поведении должен воплощать евангельскую скромность, основанную на благоговении перед Богом и уважении к людям.

Скромность в отношении к людям это уважение их труда, мыслей, чувств, интересов. Скромный человек не выставляет напоказ своей персоны, не кичится своими способностями и заслугами.

Евангельский идеал скромности в ее практическом приложении изображен Иисусом Христом в притче о званых на брачный пир.

«...Садись на последнее место!» — провозгласил Он (Лук. 14:10).

Люди, которые стремятся первенствовать во всем, незаметно для самих себя могут попасть в сети диавольские и лишиться благодати Божией.

Скромный человек не обидчив, он горит духом всепрощения, он старательно и терпеливо ищет в людях светлые, хорошие стороны.

Известен древний рассказ о том, как к старцу, опытному в духовной жизни, пришел юноша просить совета в деле духовного совершенствования. «Хочешь, преподам тебе урок?» — спросил старец. «Хочу». — «Иди сейчас на кладбище и громким голосом хвали покойников». После возвращения юноши, старец спрашивает: «Как вели себя мертвецы?» — «Они молчали». — «А теперь иди туда же и ругай их». Юноша исполнил приказание. «Что же было на этот раз?» — «Они безмолвствовали». — «Так вот, — сказал старец, — если станешь равнодушным к похвалам и обидам, как эти мертвецы, тогда поднимешься еще на одну ступень духовного совершенства».

Разве есть у нас причины для гордости? Чем мы можем похвалиться? Если бы благодать Божия не коснулась нас, могли бы мы стать новой тварью во Христе Иисусе? Нет. По своей ветхой природе мы были порочными, недостойными людьми. Всякий, сознающий себя избранником Божиим, обязан этим единственно только неиссякаемой любви Спасителя Иисуса Христа.

«Хвалящийся хвались Господом» — вот линия истинно христианской жизни и служения (1 Кор. 1:31; Иер. 9:24).

На каком бы месте христианин ни находился, какое бы служение ни нес, какими бы способностями ни обладал, Дух Святой подскажет ему, что предел высшего совершенства, уровень возрастания в благодати и познании Господа Иисуса Христа практически безграничен. Свидетельство ап. Павла об этом: «Братия, я не почитаю себя достигшим; а только, забывая заднее и простираясь вперед, стремлюсь к цели, к почести вышнего звания Божия во Христе Иисусе» (Фил. 3:13-14).

Этот мужественный и решительный подвижник истины может в то же время служить примером величайшей скромности.

«А думаю, и я имею Духа Божия», — пишет он в письме верующим коринфской церкви (1 Кор. 7:40). Какое скромное заявление! Нет даже и тени самолюбивой заносчивости, гордого поучения.

Апостолы неоднократно подчеркивают, что скромность является одним из лучших и главнейших украшений христианской женщины (1 Пет. 3:1-4; 1 Тим. 2:9-15). И проявляется она не только во внутренних свойствах характера, но и во внешнем поведении, образе жизни, одежде. Если цель жизни христианской женщины — служение Богу, семье, ближнему, то она не будет предаваться неестественной роскоши туалета. Помня о том, что целомудрие и скромность — замечательные черты истинной христианки, она не будет нуждаться в пышных и ярких нарядах. Сверхмодная, кричащая одежда, развязный легкомысленный тон и манеры — продукт языческого духа.

Подлинная элегантность ненавязчива, всякая экстравагантность, то есть вычурность, чужда элегантности.

Одеваться нужно так, чтобы платье подчеркивало своеобразие человека, его вкус и интересы, не забывая старой русской половицы: «По одежде встречают, а по уму провожают».

Поучительное замечание в адрес христианок содержится в сочинениях деятеля первохристианской церкви Тертуллиана: «Убирайте себя красотою и украшениями пророков и апостолов; находите блеск в простоте и украшение в смирении; украшайте глаза стыдливостью и рот молчанием; навешивайте в уши Слово Божие и возлагайте на выю иго Христово; одевайтесь в шелк благочестия, в полотно святости, в пурпур стыдливости. Украшенные так, вы встретите любовь со стороны Бога».

А.В. Курников “Этика христианина”

- - - - -

Причини хвороб

Хвороби, - це не та річ, яка приносить задоволення та радість. Напевне тому серед віруючих людей існує усталений стереотип, що хвороби є засобом покарання людей за гріхи. Чи насправді це так? Про які причини хвороб навчає Біблія?

Дійсно, в Писанні ми зустрічаємо уривки, в яких йдеться про те, що хвороби можуть використовуватись Богом у якості покарання за гріхи. Це не є чимось неприроднім і дивним. Ще за старозавітних часів Бог обіцяв Своєму народу покарання хворобами за непослух (Повт. Зак. 28:15-21,22,27,28,61; Єр. 14:12; 2 Хр. 21:12-15, в рос. 2 Пар. 21:12-15). Приклади виконання попереджень бачимо в 2 Сам. 5:27; 15:5 (в рос. 4 Цар. 5:27; 15:5).

У Новому Заповіті також є уривки, в яких йдеться про зв'язок гріха та хвороб. Наприклад, зі слів Ісуса Христа, промовлених зціленому Ним чоловіку, витікає, що хвороба цього чоловіка була наслідком його гріха: “Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!” (Iван. 5:14).

В Дії 13:10,11 читаємо про покарання сліпотою ворожбита, що противився правді.

В 1 Кор. 11:27-29 апостол Павло констатує факт, що багато християн у Коринті були недужими через життя, не гідне звання християн, що знаходило своє остаточне вираження в недостойній участі у переломленні хліба на спомин про Господа.

Хоча, як бачимо, хвороба може служити знаряддям покарання за гріх, але не кожна хвороба має саме цю причину.

По-перше, в Біблії ми знаходимо приклади, що хворіли вірні Богу люди. До них належали Тавіта (Дії 9:36,37), апостол Павло (2 Кор. 12:7; Гал. 4:13,14), Епафродит (Фил. 2:25-27), Тимофій (1 Тим. 5:23), Трохим (2 Тим. 4:20), пророк Єлисей (2 Царів 13:14; в рос. 4 Царств 13:14), Йов. Навіть Ісус не уникнув знайомства з хворобами (Іс. 53:3). Очевидно, ніхто із вищезгаданих людей не хворів через свої гріхи.

По-друге, ще однією причиною хвороб, є Божа слава. Може здаватись, що ці дві речі не можуть мати взаємного зв'язку. Проте прямо стверджується щонайменше в двох випадках, що хвороба може слугувати славі Божій (Іван. 9:1; 11:4). Яким чином? Коли Бог зцілює людину від хвороби, то таке проявлення могутності прославляє Його. Також Бог прославляється, коли Його діти переносять хвороби, як випробування (згадайте Йова), залишаючись вірними. В цьому вони вдосконалюються самі (1 Пет. 4:1,2; Пс. 119:71, в рос. 118:71) і подають приклад стійкості, мужності та вірності своїм братам і сестрам, зміцнюючи і їх.

Третьою причиною хвороб є профілактика гріха. Тобто, хвороби можуть посилатись Богом, щоб Його діти не грішили. Таке бачимо на прикладі апостола Павла, який пояснив причину свого тілесного недугу таким чином: “А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався” (2 Кор. 12:7).

Четверта причина захворювань напевне немає жодного зв'язку з гріхами. Справа в тому, що ми живемо у матеріальному світі, який існує та рухається за допомогою фізичних законів. Ці закони діють незалежно від моралі, і під їх дію підпадають як віруючі, так і невіруючі. Якщо людина стрибне з великої висоти, вона впаде вниз, тому що діє закон земного тяжіння. Наслідком такого падіння може бути фізична шкода, травма тіла. До речі, сатана саме таким чином хотів звести Христа (Матв. 4:5-7). І ті вірні, про яких ми згадували вище, напевне хворіли саме з цієї причини.

Отже, існує щонайменше чотири причини, чому люди можуть хворіти.

По-перше, хвороба може бути покаранням від Бога.

По-друге, хвороба може бути засобом прославлення Бога.

По-третє, хвороба може даватись людині для попередження гріха.

По-четверте, хвороба може взагалі не мати зв'язку з гріхом, її наявність може бути просто наслідком дії фізичних законів.

Якось один брат пожартував приблизно так: “Коли хворію і дивлюсь в дзеркало, то бачу там людину, яка переносить недуг для слави Божої, а коли дивлюсь на хвороби інших людей, бачу, що Бог карає їх за гріхи”. Хай Господь дарує усім нам міцне здоров'я. Але якщо нас спіткає хвороба, давайте найперше дивитись в дзеркало Слова Божого (Як. 1:22-25) і зазирати у власні душі (2 Кор. 13:5; 1 Тим. 4:16), щоб берегти себе чистими. І у випадку, якщо за собою нічого не знаходимо, будемо славити Господа і звертатись до Нього і в міцності тіла, і в хворобах (2 Хр. 16:12, в рос. 2 Пар. 16:12).

Давид сказав: “Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!” (Пс. 139:24, в рос. 138:24). Якщо Господь по Своїй милості дає нам здоров'я — слава Йому! Якщо Він по Своїй благодаті дає хворобу, щоб попровадити нас до вічного життя — слава Йому!

Галюк Д.

- - - - -

Поетичний куток

Блажен, кто улыбается

Блажен, кто улыбается,
Кто с радостным лицом
Несет свой крест безропотно
Под терновым венцом;

Не унывает в горести,
В печали терпелив
И слезы копит бережно,
Их в сердце затаив.

Блажен, кто скуп на жалобы,
Кто светлою душой,
Благословляет с кротостью
Суровый жребий свой;

Кто средь невзгод, уныния,
Тревоги и скорбей
Не докучает ближнему
Кручиною своей;

Кто, помня цель заветную,
Безропотной стопой
И весело, и радостно
Идет своей стезей.

Блажен, кто не склоняется
Перед судом молвы,
Пред мнением толпы людской
Не клонит головы;

Кто злыми испытаньями
И горем закален,
Исполненный отвагою,
Незыблем и силен,

Пребудет тверд и мужествен
Средь жизненной борьбы,
Стальною наковальнею
Под молотом судьбы.

К.К. Романов

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

1498481 (+750)
29
3
15, 11
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру