“Бо річ добра зміцняти серця благодаттю” (Євр. 13:9)

Втіха

«Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя, то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!» (Фил. 2:1,2).

Ісус сказав, що добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе (Матв. 12:34,35).

Втіха може одночасно означати як слова надії, так і відговорювання від чогось. Якщо ви почуєте слова втіхи, то ваш дух підкріпиться і ваше ставлення до дійсності поліпшиться. Але якщо вас хтось почне обмовляти і його слова торкнуться вашого серця, то воно наповниться песимізмом.

Нам усім потрібні схвалення і втіха. Це піднімає нас над рівнем посередності. Коли ми утішаємо один одного, наш дух загартовується. Ось чому ми можемо вплинути на успішність тих людей, з якими ми спілкуємося. Ми повинні розвивати в собі здатність втішати інших людей і підтримувати їх схваленням. Адже на одну людину, яка плескає вас дружньо по плечу, говорить добрі слова, припадає дев'ять чоловік, які вас лають та критикують. Звичка говорити слова втіхи не з'являється сама собою. Цьому потрібно вчитися.

Останні шість місяців мого життя, напевно, самі напружені з усіх, проте мені легше сказати, що потрібно полагодити і зробити у дворі мого будинку, ніж помітити, які прекрасні троянди в саду. Те ж саме відбувається в наших сім'ях. Одна подружня пара прийшла до мене за консультацією. Після того, як вони розповіли про помилки і недоліки один одного, я порадив їм зробити наступне: "Напишіть список тих якостей, якими ви захоплюєтесь один в одному". Вони повернулися наступного разу вже з абсолютно іншим ставленням один до одного. Жоден з них і не підозрював, що не знає, що ж він любить в іншому. Просто було легше бачити недоліки один одного. Ми знаємо, що ми хочемо один від одного і від самого себе. Схвалення робить нас сильнішими і примушує нас відчути різницю між успіхом і невдачею, сонячним світлом і пітьмою.

Д. Сейла

За что благодарить Бога?

В юности можно благодарить Бога за яркость и перспективу жизни, манящие в будущее.

В старости можно благодарить Бога за то, что жизнь длится так долго.

В здоровье можно благодарить Бога за самые лучшие физические благословения.

В болезни можно благодарить Бога за мудрых врачей, добрых медсестер и нежную заботу родных и близких.

В богатстве можно благодарить Бога за то, что Он поставил вас управляющим такого большого состояния.

В бедности можно благодарить Бога за Того, кто, будучи богат, обнищал, дабы мы обогатились, и за Его особое обещание: "Блаженны нищие"

В случае большой утраты можно благодарить Бога за благословения, которые Он еще оставил.

В самой смерти христианин может благодарить Бога за надежду на вечную жизнь.

Всегда и везде, во всех обстоятельствах и ситуациях христианин будет благодарить Бога за Иисуса Христа, нашего Господа, за Отца, который послал Его, за жизнь которую Он прожил, за смерть, которой Он умер, за Его воскресение из мертвых и за Его бессмертное Евангелие, которое мы получили.

Бертон Коффман.

Не дивись

Розповідають, як один підданий запитав свого мудрого правителя, чи може він розповісти йому, як уникнути спокус. Той наказав йому взяти посудину, до країв наповнену олією, та пронести по вулицях міста, не проливши жодної краплини.

«Якщо бодай одна краплина проллється на землю, – сказав цар, – голова твоя впаде з плечей». Двоє людей, озброєних мечами, йшли позаду цього чоловіка, спостерігаючи за точним виконанням вказівки правителя.

На той час у місті відбувалася велика ярмарка, і його вулиці були вщент заповнені людьми. Але, не дивлячись на це, чоловік ніс олію дуже бережно, й повернувся до правителя, не проливши жодної краплі. Тоді правитель запитав:

– Чи бачив ти людей, або якісь цікаві події?

– Ні, відповів чоловік, - я думав тільки про олію, тому нічого й нікого не помічав.

– Тепер ти знаєш, - сказав правитель, - як уникнути спокус. Спрямуй свій внутрішній зір так само уважно на Бога, як ти спрямував його на посудину з олією. І тоді ти не будеш спокушений гріхом.

Поетичний куток

Что такое ЛЮБОВЬ?

Я пришел к мудрецу и спросил у него:
"Что такое любовь?" Он сказал: "Ничего"
"Но, я знаю, написано множество книг:
Вечность пишут одни, а другие – что миг.
То опалит огнем, то расплавит как снег...
Что такое любовь?" "Это все, человек!"
И тогда я взглянул ему прямо в лицо:
"Как тебя мне понять? Ничего или все?"
Он сказал улыбнувшись: "Ты сам дал ответ!:
"Ничего или все, - середины здесь нет!"

Омар Хайям

Дотик неземної любові

На обличчі —усмішка, а в серці — печаль.
Чому сталось в житті так — не знаю.
Хто підписував вирок і вдарив печать?
Хто налив повний келих відчаю?..

Чому так у житті — не збагну:
Світить сонце, а в серці — злива.
І гіркий смак трави полину,
Й жити далі на світі несила.

Був недавно початок, а вже — кінець.
Що це: сон наяву чи чекання?
Ніжним подихом віє в саду вітерець —
Так, це ніч — темна ніч, ніч остання.

...Хтось на голову руку мені поклав —
Я відчув теплоту долоні.
«Я люблю тебе, чуєш, люблю», — сказав
І всю душу щастям наповнив.

Тріпотіло серце моє, мов птах,
Із очей рясно капали сльози.
Радість в грудях моїх, в очах.
І я ніби летіти в змозі.

Знаю я, хто спасає в житті
І так лагідно дивиться в очі.
Він за мене помер на хресті.
Слава, слава Тобі, Авва, Отче!

Юрій Кирилюк

Церква Христова м. Чернівці