“Бо
річ добра зміцняти серця благодаттю”
(Євр.
13:9)
Духовні
закони
В нашому фізичному
світі існують певні закони. Так само
закони є і в духовній сфері. Розгляньмо
деякі з них.
Перший
духовний закон полягає в тому, що Бог
любить нас, і в Нього є чудовий план для
нашого життя. Біблія проголошує: "Так
бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого
Однородженого, щоб кожен, хто вірує в
Нього, не згинув, але мав життя вічне"
(Iван. 3:16). В євангелії від Івана 10:10
записані слова Ісуса Христа, якими він
відкрив причину Свого приходу на землю:
"…Я
прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком
щоб мали"
(Iван. 10:10).
Але на
превеликий жаль, є причина, яка відділяє
нас від Бога і заважає нам мати життя
з подостатком. Другий духовний закон
сповіщає, що людина зіпсована гріхом,
а тому відділена від Бога, як написано
у Слові Божім:
"Бо всі згрішили, і позбавлені Божої
слави"
(Рим. 3:23). А про наслідок гріха говориться
в Рим. 6:23: "Бо
заплата за гріх смерть, а дар Божий
вічне життя в Христі Ісусі, Господі
нашім!"
Ми створені Богом для спілкування з
Ним, для Його слави, але через гріх
людство відділилось від Бога. Ми
зруйнували наші стосунки з Богом і
втратили близькість з Ним.
Як же вирішити
дану проблему? Ще один духовний закон
відкриває: Бог вирішив цю проблему
через Ісуса Христа. Тільки через Нього
і в Ньому ми можемо отримати прощення
гріхів і відновити правильні стосунки
з Богом. В посланні до Римлян 5:8 написано:
"А Бог
доводить Свою любов до нас тим, що
Христос умер за нас, коли ми були ще
грішниками".
Ісус Сам проголосив, що Він – єдиний
шлях до спасіння: "…Я
дорога, і правда, і життя. До Отця не
приходить ніхто, якщо не через Мене"
(Iван. 14:6).
Бог дарує спасіння будь-якій людині,
яка тільки сама захоче прийняти цей
дарунок спасіння.
Але як його отримати? Наступний
духовний закон сповіщає, що нам потрібно
навернутись до Бога. Таке навернення
складається з кількох кроків.
По-перше, людині
необхідно почути Євангелію Христа.
Тільки з Божого Слова ми можемо дізнатись
про реальний стан своїх стосунків з
Богом та про перспективу у вічності.
Згідно з написаним в 2 Тим. 3:16, Слово
Боже корисне для навчання (дає інформацію),
воно докоряє людині, викриваючи її
гріховність. Також, Біблія вказує шлях
до направи і допомагає зростати у
праведності.
По-друге, людині
необхідно увірувати в істинність
Євангелії та в Христа Ісуса, як того,
хто на хресті Голгофи поніс покарання
за неї і став її особистим Спасителем.
По-третє, людині
необхідно покаятись, бо без каяття
немає прощення гріхів (Лук. 13:3; 2 Пет.
3:9).
По-четверте,
людині необхідно охреститись водним
хрещенням для прощення гріхів, сповідавши
при цьому свою віру в Сина Божого (Дії
2:38; 8:37; Рим. 10:9,10).
Які з цих законів
можна застосувати до вашого життя?
- - - - -
Играй
дальше!
Выдающийся польский
пианист и композитор Игнацы Ян Падеревский
(1860-1941) гастролировал в Северной Америке.
Во время одного из его концертов, в
антракте, на сцену вдруг выбежал маленький
мальчик. Ничего не боясь, он сел за
фортепиано и бодро забренчал по клавишам.
Публика, удивлённая какофонией звуков,
решила, что сейчас кто-нибудь из служителей
концертного зала отругает ребёнка.
Родители малыша подавали ему из зала
всяческие знаки, чтобы он немедленно
покинул сцену, да только мальчик вовсе
не собирался оставить инструмент в
покое.
В это время на сцену вышел маэстро
Падеревский. Может быть, он вспомнил,
как сам таким же мальчиком в небольшом
подольском селе Куриловка на Украине
учился играть на музыкальном инструменте?
Падеревский начал сочинять в семь лет,
но развивался довольно медленно, вовсе
не показывая успехов.
Великий пианист тихо подошёл к
малышу. Тот оглянулся, думая, что его
сейчас будут ругать. Но Падеревский
сказал ему: «Играй дальше!» — и, встав
за его спиной, прикоснулся пальцами к
клавишам. Малыш бодро пиликал дальше.
А в это время композитор играл свою
великолепную мелодию, импровизируя
прямо на глазах у публики.
Когда они окончили, зал взорвался
неистовыми аплодисментами! Тогда
Падеревский взял малыша за руку, и они
вместе поклонились зрителям. Овации не
умолкали — и они кланялись снова и
снова. Наконец довольный малыш побежал
в зал, к своим родителям.
Может быть, это и наша судьба? Мы
пытаемся что-то пиликать в нашей жизни…
И как важно услышать от Господа: «Играй
дальше!» А ещё важнее, когда Его любящие
руки, обнимая нас, помогают выводить
нестройную мелодию нашей жизни. Да и
вообще, разве мы что-нибудь значим без
Него?
- - - - -
Поетичний куток
Прагну неба
В глибинах неба, в безмірах його
Моє минуле і моє майбутнє,
Та невгасимий вічності вогонь,
І сущого Володар Всемогутній.
Схиляюсь на коліна перед Ним,
Бо грішний досі в цій Долині Плачу.
В цих буднях сірих і їдких, як дим,
Я ще живу і щось, здається, значу.
Та неба, неба прагну все одно,
Напитись досхочу його блакиту.
Немов магніт притягує воно
Мою стражденну душу несповиту.
Лиш там свій порятунок віднайду,
Де вже ні зла, ні темряви земної,
Де Бог-Отець. Де Син Його і Дух
Приймуть мене і лишаться зі мною.
* * * * *
Есть трудная наука - побеждать.
О чем я говорю, быть может, спросишь?
Наука миловать, прощать и ждать,
Наука честным быть, уметь себе сказать
Без приукрас, что в сердце своем носишь.
Прощать врагов не просто, не легко,
Ведь проще приласкать свою гордыню...
Но в сердце будет пусть всегда светло,
И дай мне, Бог, прощать всегда отныне.
И забывая заднее, идем вперед,
Уроки жизни мы "на ус мотаем",
И лишь на Господа опять мы уповаем,
Не зная снова, что нас завтра ждет.
А каждый день несет свои проблемы,
Свои заботы, вести, темы дня.
И снова мы решаем: кто мы? где мы?
Ответы ищем только для себя.
И надо победить хандру, неверье,
И сбросить жалость к собственной персоне,
Не подпускать депрессию, сомненья
К своей сердечной, очень личной зоне.
Но каждый день нам дорог без сомненья,
Нам есть, за что судьбу благодарить.
И если сеем в дух, пожнем не тленье.
Нам день дается, чтобы дальше жить.
- - - - -
Церква
Христова м. Чернівці