Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 398 19.02.2011
зміцнюй віру

“Бо річ добра зміцняти серця благодаттю” (Євр. 13:9)

Скупость

"Иной сыплет щедро, и ему еще прибавляется; а другой сверх меры бережлив, и однако же беднеет" (Притчи 11:24).

Один скупец услыхал о другом, что тот еще более бережлив, чем он, и решил пойти к нему, чтобы научиться бережливости. Человек, к которому он пришел, сидел в грязном доме при тусклом свете. Поздоровавшись, гость, не теряя времени, сказал: "Я слыхал, что вы очень бережливы, а так как я считаю бережливость великою добродетелью, то и пришел, чтобы поучиться таковой у вас".

"Очень приятно, - ответил скупец, - можно поговорить об этом, но для разговора нам не нужен свет". Сказал эти слова и потушил лампу. "Сердечно благодарю, - сказал изумленный гость, - не нужно нам больше говорить, я уже многому научился". Встал и пошел в темноте к дверям. "Обманщик, - злобно закричал ему вслед скупец, - заставил меня напрасно израсходовать спичку".

Да, бережливость действительно добродетельна, но кто сверх меры бережлив, тот скуп, и тот грешит.

Скупость является источником трех зол.

Во-первых, она делает невозможной жизнь с самим собой. Человек, который всегда завидует успеху других, завидует чужому счастью и готов отнять его, который закрывает сердце свое для нужд других людей, достоин самого большого сожаления. В нем зреют горечь и чувство обиды, лишающие его ощущения счастья и разрушающие его чувство удовлетворения.

Во-вторых, она делает невозможной жизнь с другими людьми. Милосердие искупает многие грехи, а скупость делает многие добродетели бесполезными. Каким бы плохим ни был щедрый человек, его всегда кто-то любит, но каким бы хорошим ни был скряга и скупой, к нему все питают отвращение.

В-третьих, скупость делает невозможной жизнь с Богом. Нет никого щедрее Бога. Не может быть дружбы между Богом, сердце Которого пылает любовью, и человеком, сердце которого сковала скупость. Будем же избегать скупости!

- - - - -

Соло чи симфонiя?

У залі почали гаснути вогні, завіса піднялась вгору, замовкли розмови, уся увага перемкнулася на сцену. На своє місце піднявся диригент. Глядачі зустріли його бурхливими оплесками. Він розкланявся.

Після цього диригент повернувся обличчям до оркестру, підняв диригентську паличку і ефектним жестом почав концерт. Декілька хвилин оркестр грав злагоджено, але раптом, почалося щось неймовірне - лише декілька музикантів продовжували звертати увагу на диригента. Інші грали хто на що здатний. На авансцену вийшов скрипаль і став виконувати п'єсу власного написання. Тромбоніст зіграв джазовий номер. Запанував хаос. Глядачі декілька хвилин не могли зрозуміти, що відбувається, а потім один за одним стали виходити із залу, нічого путнього почути вже не сподіваючись.

На щастя цей випадок вигаданий з початку до кінця. Хороші музиканти, які погоджуються грати в оркестрі, так ніколи не поводяться. Якщо їх і беруть в оркестр, само собою зрозуміло, що вони зобов'язані підкорятися диригентові. Кожен музикант грає свою частину партитури, а не просто сольну партію, яка звучить одночасно з іншими, такими ж сольними, незалежними один від одного партіями.

На жаль, ми, називаючи себе учнями Христа, нерідко можемо поводитися точно так само, як і музиканти цього вигаданого оркестру. Можливо, ви з цим не погодитеся, але кожному з нас, принаймні час від часу, хочеться самому бути господарем власного життя. Найбільше сили ми витрачаємо на те, щоб вижити, і на те, щоб краще влаштуватися. У цій боротьбі за виживання і кар'єру ми покладаємося виключно на власні сили - адже ми ж найрозумніші і найсильніші, і краще за нас самих нам не допоможе ніхто. Наші особисті цілі для нас набагато важливіші і насущні, ніж цілі, які ставить для нас Бог. І (хоча знову ж таки, ми в цьому навряд чи кому-небудь признаємося), діємо ми так, як ніби Бог повинен нам допомогти взяти від життя те, що нам хочеться від нього отримати. І так відбувається іноді навіть з тими, хто знає, що із цього приводу написано в Біблії.

І хоча ми вдячні Христу за те, що Він зробив для нас на хресті, хоча ми з радістю прийняли прощення і вічне життя, які Він дарував нам, ми можемо збитися з шляху. Ми можемо забути, що ми – частина Його "симфонії", що ми піддані Його царства і члени Його церкви і що тому нам треба йти туди, куди веде нас Він. Він - наш Диригент, Голова церкви, Цар, Якому ми служимо.

Чи робиш ти те, що чекає від тебе Він? Якщо так, то це і є те саме нове життя. Бог хоче провести нас по життю так, щоб "глядачі", ті невіруючі, які живуть поряд з нами і за нами спостерігають, знали, що означає бути Його людьми. Він хоче, щоб наша віра була помітна в нашому житті.

М. де Гаан

* * * * *

Люди похожи на оконные стекла. Они сверкают и сияют, когда светит солнце, но, когда воцаряется тьма, их истинная красота открывается лишь благодаря свету, идущему изнутри.

- - - - -

Поетичний куток

Можешь купить сто книг,
Много журналов – тоже,
Прочесть все страницы в них,
Но ум ты купить не можешь.

Можешь купить кровать,
Постель, одеяло – тоже.
Но чтобы спокойно спать,
Покой ты купить не можешь.

Можешь лекарство купить,
Оно боль унять поможет.
Можешь его ты пить –
Здоровье купить не можешь.

Можешь купить вино
И водку на всю округу,
Множество дней кутить,
Но этим не купишь друга.

Ты купишь еду и свет,
И даже – тепло в ненастье…
Но счастья в продаже нет,
За деньги не купишь счастье.

Крестик ты можешь купить –
Есть их в продаже много.
Можешь его носить,
Но этим не купишь Бога.

В храмы ты можешь ходить
В праздники и в воскресенье,
Свечи – хоть все скупить,
Но не купить спасенья.

Все, что нельзя купить,
Чудным небесным даром
Бог, если Его попросить,
Нам посылает даром.

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

Случайные фотографии
1549298 (+239)
30
2
21, 7
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру