Точка опори

На кожному кроці життя нам потрібна точка опори. Навіть буквально – на кожному кроці. Хто з нас не посміхався, спостерігаючи як малі діти починають ходити? Досить кумедна картина, коли вони пробують бігати, навіть не вміючи ходити. Маленькі діти ще не мають здатності утримувати рівновагу, не можуть визначити точку опори, тому часто падають. Ця проблема вирішується з часом.

Точка опори потрібна людям і в духовному житті, а не тільки у фізичному. Людина повинна мати щось таке, що допомагає їй у життєвій дорозі тримати рівновагу, щось, на що у важкі часи можна впевнено покластися. Нажаль, часто буває так, що люди вибирають опорами ненадійне, щось таке, що підводить їх у час випробувань.

На що люди спираються? Найпоширеніша ненадійна опора – це гроші, багатство, матеріальний статок. Павло Духом Святим називає багатство “непевним” (1 до Тимофія 6:17). Та зовсім у протилежному впевнені багаті, тому вони бажають приумножувати своє багатство. Таку впевненість з багатими розділяють бідні, тому вони мріють розбагатіти. Але насправді, не все можна купити за гроші, і в цьому хисткість цієї опори. Наприклад, можна купити гарне ліжко, але не спокійний сон. За гроші можна придбати дорогі ліки, але не здоров’я. Гроші можуть принести розваги, але не спокій душі. Вони можуть купити навіть секс, але не кохання. За гроші не можливо купити дружбу, повагу, зрештою і спасіння душі. Гроші не є надійними тому, що вони діють лише у сфері матеріального. Всі гроші світу разом узяті не переважать спасіння однієї душі (Матвія 16:24-26). Крім цього, вони не вічні – міль, іржа, злодії, – це неповний перелік того, що загрожує земному багатству (Матвія 6:19). Супутником багатства завжди є страх загубити багатство.

Буває й так, що багатство залишається без господаря (Луки 12:16-21). І в тому місці, куди йдуть люди, земне багатство не має ніякої цінності, і його взагалі неможливо взяти з собою (1 до Тимофія 6:7). Герой одного кінофільму сказав: “Коли попереду тебе йдуть гроші, то всі двері відкриваються”. Але є двері, які не можуть відкритися за допомогою грошей. Це двері на небеса (Псалмів 49:6-10,17,18; рос. 47:7-10,17,18).

Нерідко люди покладаються на славу від інших людей, роблять це сенсом свого життя. Але така слава, як сказав апостол Петро, “як цвіт трав’яний: засохне трава – то й цвіт опаде” (1 Петра 1:24). Мабуть по цій причині інший апостол, Павло, не шукав слави у людей (1 до солунян 2:6).

Плече іншої людини також вибирають у якості точки опори. В житті багатьох людей є ті, на яких покладаються. Це можуть бути члени родини, друзі. Вони готові у важкі хвилини допомогти і підтримати, і це прекрасно. Але чи велика дивина, коли такі близькі люди зраджують надії і сподівання? Часто криза у житті виникає саме по цій причині. Зникає кохання і розбиваються сім’ї, ламається дружба, і це призводить до того, що увесь світ летить шкереберть, втрачається рівновага, життя губить свій сенс.

Трапляється, що навіть у сфері відносин з Богом людина вибирає ненадійну точку опори. Наприклад, у якості такої опори може бути вибраний проповідник. Віруючі непомітно для себе стають впевненими в тому, що коли говорить проповідник, то це все одно, що говорить Бог. Але ж кожна людина може помилятись, і тому коли проповідника підносять на висоту небес, його падіння звідти стає невиправною катастрофою для тих, хто всю надію і впевненість покладав на нього.

А що ми з вами, дорогі брати і сестри вибираємо в якості опори? Не поспішайте відповісти “Бог”, а спершу поміркуйте, чи справді це так? Багато з тих, хто вже давно залишив Церкву, мабуть ще й до цих пір дадуть таку саму відповідь. Відвідування зібрань на протязі двох годин на тиждень ще далеко не говорять про те, що вся надія покладається лише на Бога живого. Тому давайте не будемо забувати таку настанову: “Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути” (2 до коринтян 13:5).

Колись давно один з вчених мужів вигукнув: “Дайте мені точку опори, і я переверну землю!” Земна куля до цих пір поки що на своєму місці, але світ дійсно був змінений. І перевернула увесь світ всього одна людина. Для цього в якості опори був вибраний хрест на Голгофській горі. І кожен з нас, хто навернувся до Бога, своїм хрищенням сповістив усьому світу, що наша надія тільки в милості Божій, і наша опора – єдина, надійна, непохитна, – це є Господь Бог і Його Слово. Нехай же Він благословить кожного з нас бути вірним Йому, так як Він вірний щодо нас.

Дмитрий Галюк