Важка тема!

Якщо б вам запропонували написати статтю розміром в один аркуш, де ви повинні були б висвітлити тему «Проблеми Церкви і шляхи їх вирішення», то це для когось було б проблемою (ще одна проблема, яку необхідно вирішувати – жах!).

Дивлячись на громади, проблем ми побачимо багато. Про такі проблеми навіть апостол Павло вже писав. Але якщо ми спробуємо якось вичленити щось спільне для всіх цих проблем і негараздів, то обов’язково прийдемо до однозначного висновку: їх коренем є те, що християни не повністю розуміють необхідність для кожного бути вірним Божим слугою. З цього витікає відсутність бажання по-справжньому вивчати Біблію та жити належним життям. Взагалі більшість проблем цього життя походять від того, що людина чогось, або когось не розуміє. А нерозуміння завадило людям закінчити будівництво тисячоліття – Вавилонську вежу. І перед нами є така сумна можливість – бути розпорошеними і розкиданими по світові в непослухові Богу, і не розумітимемо один одного.

Як же вирішити цю проблему? Звісно Біблія дає відповідь на таке питання. «А той відказав: «Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним» (Дії 8:31). Тоді скопець не міг розуміти що читав, бо не було повного об’явлення, тому потребував, щоб хтось із тих, хто знає, розтлумачив йому. Сьогодні ситуація дещо інша: усе потрібне для життя та побожності в нас є (2 Пет. 1:3), необхідне лише бажання, як у того скопця, щоб нам хтось роз’яснив (не чудесним образом) як діяти. «Віра від слухання, а слухання через Слово Боже» (Рим. 10:17). Більшість переконань, які ми маємо в собі, оселилися в нашій голові саме з тієї причини, що ми щось почули і прийняли це як істину. Користуючись цим сильним знаряддям, Євангелією, ми можемо робити великі діла, змінювати людей, але проблема в тому, що ми лінуємося або не вміємо використовувати його. Які ж можна запропонувати шляхи вирішення? Звісно, названі нижче заходи не приведуть до того, що браття і сестри негайно візьмуться за вивчення Біблії і почнуть навчати інших, але це буде великою їм на те допомогою, принаймні, для деяких.

1. Ми можемо навчатися разом під час занять серед тижня, коли християни збираються для того, щоб досліджувати Слово Боже і спілкуватися.

2. Ми можемо проводити індивідуальне навчання в сім’ях у наших братів чи сестер, або в наших власних домівках. На цих заняттях можуть бути присутні гості, сусіди, родичі християн, які цікавляться релігією і служінням Богу.

3. Ми можемо проводити відвідування із залученням наших братів і сестер, де вони самі б брали участь як помічники. Це допомагало б їм залучатися до роботи Церкви, відчувати себе значущими, глибше цікавитися питаннями, що розбираються, а також просто навчатися і набиратися досвіду.

4. Ми можемо проводити спеціальні заходи в громадах, особливо тих, які мають свої власні приміщення. Це можуть бути обіди спілкування, заняття зі співів, молодіжні збори, проведення спеціалізованих занять з вивчення Біблії, розбір вчень деномінацій, тощо.

5. Можна залучати братів і сестер до того, щоб вони брали участь в дискусіях з представниками деномінацій. Ці зібрання можна проводити в місці зібрання деномінації, в своїй громаді, на «нейтральній території». Це сприятиме глибшому вивченню матеріалу на теми, з яких проводяться диспути, а також зміцненню віри.

6. Можна проводити спеціальні семінари-практикуми, на яких би відпрацьовувалися ситуації взаємодії з людьми, вирішення складних питань, тренування всього, що необхідно для початку розмови, вірного її продовження і логічного завершення. Часто у християн є можливість поговорити з людиною, але вона не знає з якого боку підійти, або боїться зіпсувати все, тому часто можливість ця зникає безслідно.

7. Можна попрохати брата чи сестру підготовити урок на 5 хвилин за якоюсь темою і допомогти в підготовці і донесенні інформації аудиторії. Матеріал з цього уроку вже не забудеться.

А взагалі, що б там не було, необхідно використовувати кожну можливість залучати братів і сестер до роботи. Звісно, це вимагатиме багато зусиль, але Господь Сам працював багато і нам наказав іти і навчити всі народи, а для цього необхідно добре попрацювати. Ми завжди повинні пам’ятати, що наша робота не марнота у Господі (1 Кор. 15:58) і за наші діла Господь нам віддасть. Тож нехай Він нам віддасть за добрі і великі наші діла на Його славу!

Игорь Чернешенко