Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Різдво Христове 03.04.2009
[ Пасха, праздники ]

Різдво Христове

Час, коли один рік передає естафету наступному, традиційно став святковим. В ці дні люди вітають одне одного: “З Новим Роком і Різдвом Христовим”. Давайте розглянемо з вами два аспекти різдва: фізичний – народження Ісуса в світ, та духовний – народження Сина Божого в серцях людей. Нажаль, другий аспект різдва Ісуса для багатьох людей є невідомим.

Народження Ісуса у світ

Мову про народження Христа у Віфлеємі доречно почати згадкою про пророцтво Ісаї, до якого звертається апостол Матвій. Описуючи з’явлення ангола Йосипу, він каже: “А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог” (Матв. 1:22,23). Дане пророцтво підкреслює унікальність з’явлення Христа в земному житті: Він був зачатий без участі чоловіка! Такого не траплялось ніколи і ні з ким. В свою чергу, біблійний факт чудесного зачаття є доказом божественної природи Ісуса (Лук. 1:25).

Існує кілька важливих речей, пов’язаних з народженням Христа, на яких слід наголосити.

Ісус Христос не від світу. Освальд Чеймберс писав: “Ісус Христос народився в цей світ, а не з цього світу. Він не був "продуктом розвитку історії", Він увійшов в історію ззовні. Ісуса Христа не можна назвати кращим з людей, Він – Істота, на Яку рід людський не може пред'явити ніяких прав. Це не людина, що стала Богом, а Сам Бог у тілі… Різдво нашого Господа було Його пришестям у світ”. Син Божий є Творцем світу, який повстав завдяки Йому (Івана 1:3,10). Але Творець, народившись як звичайна людина, добровільно стає частиною цього світу. Воістину, як писав апостол Павло: “Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!” (1 Тим. 3:16).

Пришестя у наш світ через народження є пониженням для Господа. Апостол Павло каже так про Ісуса: “…Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина” (Фил. 2:7). Втілення Ісуса в людину було пониженням для Нього. Адже Ісус – Бог і Творець, тому займає найвище становище. Будь яка зміна цього становища може бути лише пониженням.

Але якою є мета народження Христа? Заради чого Ісус понизив Себе? Стосовно з’явлення Ісуса існують деякі речі, про які апостол каже, що вони є таємницею благочестя (1 Тим. 3:16). Але аж ніяк не можна сказати, що мета приходу Ісуса (а значить і мета Його народження) також є таємницею. Писання неодноразово, чітко та ясно стверджує, що Ісус прийшов, щоб врятувати людей. “Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!” (Матв. 20:28). “Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!” (Лук. 19:10). Також можна сказати, що Ісус народився, щоб померти: “А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола, та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі” (Євр. 2:14,15).

Своєю смертю Ісус дає можливість людині врятуватись від гріха. Тому народження та смерть Ісуса є засобом і ціною спасіння та нового життя з Богом. Це дає підстави стверджувати, що Ісус народився у світ для того, щоб народитись у серцях людей.

Народження Ісуса в серці людини

Таке народження є бажанням Ісуса. Він сказав: “Перебувайте в Мені, а Я в вас!” (прочитайте Івана 15:4-6). Апостол Павло писав галатам: “Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!” (4:19). З цих слів дізнаємось, що в християнах має “відбиватися” Христос. Це означає, що в тих, хто називає себе величним іменем Христа – християни – оточуючі повинні бачити ніби самого Христа. Як дзеркало відбиває зображення, так життя людини повинно стати дзеркалом, яке відображає Христа. Саме такою людиною був Павло, який сказав про себе: “Я розп'ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені” (Гал. 2:19,20).

Перебування Христа в людині не є містикою або магією. Таке перебування є вираженням концепції “нового створіння”, з’явлення нової внутрішньої людини або духовного народження. Один з уривків, що визначає дану концепцію, – це 2 Кор. 5:17, де написано: “Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!” Мова не йде про те, що було щось старе, і внаслідок якісних змін воно стало новим. Мова про те, що старе зникло, а з’явилось принципово нове. На це вказує щонайменше 4 речі: (1) значення грецького слова «нове». (2) Аналіз використання цього слова в Новому Заповіті (наприклад в таких уривках, як Матв. 9:17; 26:28; 27:60; Дії 17:19,21 тощо). (3) Контекст 2 Кор. 5:17, це вірші 14,15, які безпосередньо пов’язані з віршем 17. (4) Інші уривки, де розкривається ідея зникнення гріховної природи людини (таке зникнення представляється як смерть “старої” людини) та з’явлення нового створіння (воно представляється як “народження”). Обов’язково вивчіть в Біблії уривки, які описують з’явлення нової людини та її життя.

Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом... Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її, де… все та в усьому Христос!” (Кол. 3:3-11).

“…Бо правда в Ісусі, щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, та відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди” (Ефес. 4:21-24).

Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя… наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха! А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо… Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім” (Рим. 6:4-11).

Отже, “нове створіння” – це не “стара” людина з новими обов’язками та привілеями. Це інша людина, у якої нові сумління, воля, почуття, мислення і вчинки. Людина стає таким створінням, тільки поєднавшись із Христом. Зверніть увагу, апостол Павло стверджує, що новим створінням є той індивідуум, “хто в Христі” (2 Кор. 5:17). Таке поєднання і визначає з’явлення (народження) Христа в серці людини і народження людини в Христі. Воно характеризується тим, що “нова” людина настільки віддається Богу, що в ній “зображується” Христос, “відбивається” Його образ. Тобто я живу так, ніби це вже не я, а Сам Христос – думаю, як Він, маю почуття, як у Нього, чиню, як Він, дивлюсь на життя Його очима. Або іншими словами, словами апостола Павла: “І живу вже не я, а Христос проживає в мені” (Гал. 2:20). Таке проживання Христа в слухняних Богу людях є однією із сутностей Божих предвічних намірів. Павло стверджує, що серцевина Божого Слова, яка раніше була таємницею – Христос в християнах (Кол. 1:24-27).

В Івана 15:4-6 записані слова Ісуса: “Перебувайте в Мені, а Я в вас!” Для такого перебування потрібно поєднання з Ісусом, необхідно щоб відбулось Його різдво в людських серцях. Що для цього потрібно? Як вчить Біблія, для народження Ісуса в людині є певні умови. Потрібно чути Євангелію Христову, щоб мати угодну віру (Рим. 10:13-17; Євр. 11:6). На підставі цієї віри людина повинна покаятись в усіх своїх гріхах (Дії 17:30; 2 Пет. 3:9) та сповідувати Христа (Рим. 10:9,10; Дії 8:37). Останній крок до народження згори – це водне хрищення для прощення гріхів (Дії 2:38; Івана 3:3-5). Під час цієї події людина дотикається до жертви Христа (Рим. 6:3,4) і отримує спасіння у сенсі прощення гріхів (Мар. 16,15,16). Хрищення – це останній крок, за допомогою якого людина “зодягається” в Христа (Гал. 3:27). Саме хрищення є символом тієї події, яка реально відбувається під час його проведення: занурення людини у воду символізує смерть для гріха, знищення “старої” людини, а виринання з води є символом народження до нового життя.

Висновки

Люди люблять свята. Згідно опитувань, для багатьох людей серед найулюбленіших свят є Пасха та Різдво, тобто ті, які пов’язані з народженням, життям, смертю та вознесінням Христа. Попри це існує певна проблема. Вона полягає в тому, що люди у світі не сприймають серйозно сутність різдва Ісуса. Для переважної більшості Різдво – привід для кількох днів святкування. Але важко уявити собі, як можна образити Ісуса ще більше, святкуючи Його день народження, і зовсім не звертаючи уваги на те, для чого Він народився, в інші дні!

В 1 Кор. 5:7 написано: “Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений”. Хтось вбачає в цих словах підставу святкувати Пасху як свято воскресіння. Насправді, ці слова не що інше, як заклик відмовитись від гріховного життя та стати “новим” створінням. Причина і мотив такої зміни – Сам Христос є Пасхою, тобто жертвою за гріхи людей.

Те саме стосується і народження Христа. Хтось вбачає у цьому факті підставу для застілля і святкування. В одному з американських фільмів різдвяної тематики один з головних героїв стверджує: “Якщо Санта не прийде, то й Різдва не буде”. Тільки вдумайтеся! Це означає, що у свідомості людей “свято Різдва” ніяк не пов’язано з Ісусом!

Але “як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони” (Гал. 4:4). Христос народився у світ, щоб дати нове народження нам і щоб народитись у наших серцях. Можна сказати, що Він стукає у двері наших сердець. Апостол Павло молився, “щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях” (Ефес. 3:17). Його серце прийняло Христа, і він мав право сказати: “Я розп'ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені”. Саме це є найкращим святкуванням Різдва Христового – щоденне життя, присвячене Богу, адже заради цього Він народився та помер.

Отже, є два типи святкування Різдва. Один з них, це 365 днів на рік, прожитих для Бога, інший – кілька днів веселих свят з подарунками та застіллями. Який вид святкування вибираєте ви?

Дмитрий Галюк


  << Вернуться

1549901 (+71)
20
0
14, 6
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру