1. І говорив Елігу та й сказав:
2. Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?
3. Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?
4. Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
5. Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.
6. Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
7. Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
8. Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...
9. Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...
10. Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
11. що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
12. Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
13. Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
14. Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!
15. А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
16. то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...