Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Хочу орден 03.11.2009
[ Жизнь христианина ]

Хочу орден

(або деякі особливості людської психології)

Всі ми пам'ятаємо подвиг солдата Матросова, який власними грудьми закрив амбразуру ворожого дота. Його подвиг був прославлений в масах, всі ним захоплювалися, намагалися наслідувати, біля 300 воїнів повторили його подвиг, і кожному хотілося зробити щось таке визначне, велике, героїчне для того, щоб хоча б наблизитися до великого героя.

Часто і у християн з'являються такі думки: “Та я за Христа з мосту пригну, на амбразуру піду (і далі варіації)!!!!” Але часто трапляється так, що навіть Біблію читати вдома самі вони не беруться. Отакі то герої серед нас, і коли приходить час для євангелізаційної кампанії, то “на манеже одни и те же”: проповідники і студенти школи проповідників, а героїв немає, мабуть амбразури шукають.

Але сьогодні говоритимемо не про героїв чи студентів школи проповідників, а про нас із вами, простих християн, які день у день служать Господу.

Взагалі, якщо подивитися на дійсність, то побачимо, що багато християн відпадає, залишає Бога, і як вимита свиня повертаються в болото (2 Петра 2:20-22). Чому ж так? Які проблеми? Можна вказати декілька проблем, але зупинюся на одній: важко! Так, багатьом важко жити життям святих людей. Важко молитися, звертатися до Отця, тому це роблять лише разом із іншими на поклонінні; важко співати славу Господу кожного дня, тому тихенько бурмочемо лише в зібранні; важко читати Біблію вдома кожного дня, тому пів години шукаємо в Біблії якогось пророка Єремію. Багато ще чого “важко” і “тяжко” (ой як важко читати цю статтю, але ж християни повинні страждати 2 Тим 3:12).

Я тут привів дії, які є фундаментальними для кожного, хто в Бога вірує і які повинні бути присутні в нашому житті щоденно і рясно, але часто братам і сестрам це важко. На амбразуру “готові” піти, а читати слово Боже щоденно – не виходить. Господь не вимагає від нас грандіозних одноразових вчинків. Не треба вмирати заради Господа, необхідно жити заради Нього, а це набагато складніше. Господь дасть винагороду не за те, що ми із “шашкою наголо” напали на мусульман і викривали їх нечистивість (за що і були побиті), а за те, що день у день ми наближалися до Бога, славили Його, вивчали слово, допомагали іншим, жили Його наказами тихо і скромно. Якщо це важко для когось, то що тоді легко ?

Все пізнається в порівнянні. В Індії, країні язичників, є приклади, що викликають подив. Одна жінка, для того, щоб догодити ідолу, подолала шлях навколо великого міста таким чином: перед нею лежали 6 камінців. Вона брала кожен окремо, лягала витягнувшись на повен зріст і клало його, так перекладала всі 6. Потім ставала біля них і процедура тривала далі. Так вона робила дуже довго! Може хтось і з християн хоче пройти таку процедуру, щоб догодити живому і великому Богу? Адже красиво, героїчно, і “медаль” можуть дати.

Але ні, ми повинні цуратися звичок і думок світу. Заповіді Господні не тяжкі, а для мудрих навіть приємні (Мат 11:28-30). Треба починати з елементарного і найпростішого – читати, вивчати слово Боже, Його волю (Кол 3:16), поклонятися (Івана 4:23,24) і любити Бога і ближнього свого (Мат 22:37-39).

Євангеліє від Луки 16:10-11 допомагає нам зрозуміти, що треба робити і як треба жити. Якщо ми в щоденному житті, в малому, не будемо вірними Богу, то хто нам довірить велике? Тому, кожен, хто хоче мати і мале і велике в світі цьому і віці наступному, повинен негайно почати жити повноцінним життям християнина з молитвою, славою Богові, Який створив усе, з любов'ю і вивченням слова Божого. Якщо так чинитимемо, то залишимо далеко позаду всіх Матросових і отримаємо винагороду не посмертно, а безсмертно в Господі Ісусі. І нехай благословить нас на це Господь наш, Ісус Христос, великий і істинний Бог.


  << Вернуться

1546674 (+87)
21
0
15, 6
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру