Старий чи Новий?

Серія «Апологетика»

Вітаю вас браття і сестри, всі вірні, які вирішили приділити частину свого цінного часу для того, щоб ознайомитися із цією статтею. У всіх нас є спільна ціль і бажання: зростати у слові Божому і приводити людей до Христа. Але без знань ми цього зробити не зможемо. Боже слово (Біблія) це меч двосічний, який проникає до поділу душ і духа (Євреям 4:12), але якщо ми не можемо користуватися цим мечем, то дуже швидко поріжемося самі і здамося сатані. Тому ця стаття направлена найперше на те, щоб озброїти вас знаннями для того, щоб ви могли захищати віру (Юди 3), і для того, щоб ви могли дати відповідь кожному, хто у вас запитає про віру, що у вас (1 Петра 3:15). Буде зустрічатися багато посилань, їх бажано прочитувати в Біблії, щоб ви знали контекст цих слів, і могли самі перевірити правильність чи помилковість тлумачення.

Чому саме така назва? Тому, що наша віра і наші дії повинні будуватися на чомусь, ми повинні мати якийсь авторитет, за яким ми будемо неухильно йти. То що ж це? Для всіх людей це Біблія (хоча деякі слідують людським філософіям і книгам людської мудрості), але в Біблії є дві частини, які значно відрізняються одна від одної, то що ж робити? Чи слідувати Старому Заповіту, чи Новому, чи обом? Особливо актуально це питання постає на теренах нашої православно-поганської країни, де так зване православ’я нав’язує людям не вірні погляди на Біблію.

Так що ж таке Заповіт? Заглянемо в лексикон Якова Стронга – (1285) договір, домовленість. Тобто це те, про що згоджуються дві, чи більше сторін. І коли домовляються між собою Грищенко і Петренко, то Міхельсон не зобов’язаний виконувати умови договору, бо він в ньому участь не брав. Зараз ми розглянемо що Біблія говорить з приводу Заповітів, подивимося за завдання, час дії, особливості, тощо.

То з ким було укладено Старий Заповіт?

Вихід 19:3-8 чітко називає тих, з ким Господь укладав домовленість. Тут сказано, що вони будуть особливим народом поміж народами для Бога і царством священиків, народом святим, якщо будуть виконувати Заповіт. Про жоден інший народ (крім християн) не сказано, що вони будуть народом святим і кимсь особливим, тому цей заповіт розповсюджувався лише на євреїв, нащадків Якова. Повторення Закону 4:1 говорить, що закон даний Ізраїлю, і однією із цілей є отримання обіцяної землі. Якщо цей закон був даний і іншим народам, то і вони повинні були посісти обіцяну землю, але цього не було. Повторення Закону 5:2-3 чітко показує кому було дано закон: не Ісаку, не Якову, не Аврааму, не Адаму, а тим, хто вийшов із Єгипту і знаходився біля гори Хорив, окремому народу. Повторення Закону 6:1 говорить, що закон був даний для виконання у землі обітованій і не мається на увазі, що даний і іншим народам. 2 Книга Хронік 6:11 говорить, що заповіт був укладений із Ізраїлевими синами, а не із іншими народами.

Тепер поглянемо на якийсь знак, що його дав Господь тим, із ким Він уклав договір або Заповіт. Вихід 31:13-14,18 говорить, що субота була знаком між євреями і Богом, щоб вони пам’ятали, що їм Господь доручив закон, щоб вони виконували. Єзекія 20:12 говорить про обрізання і Закон те саме, що це знак між Богом і Ізраїлем. Якщо це знак між Богом і Ізраїлем, то яке відношення він має до мене, не ізраїльтянина? Якщо я ношу обручальне кільце, то це означає, що я є чоловіком однієї, єдиної, із якою я уклав угоду (Малахії 2:14), а не з усіма. Якраз ця обручка і вирізняє нас з поміж інших, ми маємо домовленість лише між собою, і ця обручка - це знак. Якщо Господь дав суботу як знамення для Ізраїлю, про той Закон, який Він із ним уклав, то яке відношення до цього закону мають інші? Або навіщо давати знак, якщо цей закон стосується всіх? З Біблії ми бачимо, що Господь часто дорікав язичникам за різні гріхи (якщо був гріх, то був і закон, але не Мойсея), але жодного разу ми не читаємо, що Господь звинувачує їх у невиконанні суботи. Юдеїв же Він часто картає за зневажання суботи.

Також можна подивитися що написане в Римлянам 2:14-15 про поган і Закон (по контексту говориться про Закон Мойсея) і ми побачимо, що, виявляється, погани не мали закона!

Цікаво, але ніде в Старому Заповіті ми не читаємо чогось на зразок «великого доручення», яке є в Новому Заповіті і на основі якого євреї повинні були іти і навчити увесь світ. Тобто, Господь не мав наміру дати Старий Закон для всіх людей.

ВИСНОВОК: Господь на горі Хорив дав Свого Закона лише ізраїльтянам, а не всім людям. Інші народи не повинні були жити за законом Мойсея. Було дано суботу як знак укладеного договору між євреями і Богом, і цей знак повинні були оберігати лише євреї, а не всі. Закон Мойсея призначений був лише для певного народу і не передбачалося, що він буде проповідуваний «всякому створінню під небом». Ілюстрація: ми зараз не повинні жити за старою Конституцією СРСР, адже вона була дана для громадян цієї, нині не існуючої, держави, і лише вони повинні були її виконувати. Ми ж живемо за новою Конституцією України, і за Новим Заповітом.

Навіщо було дано закон?

Господь привів Месію в цей світ через народ ізраїльський, для цього необхідно було виховати цей народ і приготувати його. Галатам 3:19 сказано, що Закон був даний із причини переступу, фактично для того, щоб вказати на гріх, обмеживши його. Закон також вказував на гріх і на необхідність жертви, але не тварин, бо вони не могли спокутувати гріх (Євреям 9:9-14), а на жертву Ісуса, на необхідність жертви, бо без неї неможливе прощення гріхів. Галатам 3:24 говорить, що Закон був дітоводієм до Христа, вказував на Христа, Закон містить багато пророцтв про Христа, які на Нього і вказували. Коли прийшов Христос, то Закон виконав свою справу і закінчився.

Чи Закон Господній і Закон Мойсея одне і те ж? Часто люди (Адвентисти і деякі інші) стверджують, що нібито Старий Заповіт складався із 2-х частин: 10 заповідей (моральний закон) і церемоніального закону. Біблія називає одне Законом Божим, а інше Законом Мойсеєвим і саме закон Мойсея, тобто церемоніальний закон, було відмінено, але 10 заповідей в силі і нині. Чи так це, чи є підстави так вважати? Ні, бо Біблія говорить, що Закон Божий і Закон Мойсея – одне і те ж.

• Повторення Закону 4:13 – тут сказано, що Заповіт Божий – Заповіт, Закон, даний на горі, і включає в себе 10 заповідей. Коли Біблія говорить Заповіт, то мається на увазі і 10 Заповідей.

• 2 Хронік 34:14 сказано, що було знайдено книгу Закону Господнього, а в Неємії 8:1 про цю саму книгу сказано було, що це книга Закону Мойсеєвого. Фактично, одна і та сама книга називається і Господнім і Мойсеєвим Законом, і включала в себе не лише 10 заповідей. Тому, коли ми пізніше говоритимемо про Закон Мойсея, то те саме буде стосуватися і 10 заповідей.

• Марка 7:9-12, Матвій 15:4 – говориться про Божі Заповіді, але цих слів серед 10 заповідей немає, а знаходяться вони в Левит 20:9, Вихід 21:17.

• 2 Хронік 31:3. Тут сказано про жертви і названо це все Законом Господнім. Настанови про жертви стосувалися «церемоніального» закону, а тут цей закон названий Законом Господа. Тому поділення за частини не є вірним, бо і 10 заповідей і постанови про жертви називаються і є Законом Господнім.

• Лука 2:22-23 – це одне із найчіткіших місць для того, щоб показати, що Закон Мойсея і Закон Господній одне і те ж. Коментувати не буду, тут все зрозуміло з першого прочитання.

• Неємія 8:1, 8, 14. В першому вірші Закон називається Мойсеєвим, той самий Закон у 8 вірші вже називається Божим Законом! Тобто немає розмежування на Божий і Мойсеєвий Закони. Бо це (на основі 14 вірша) Закон Божий, що був даний через Мойсея. Мойсей приніс як скрижалі (він же їх і викарбував Вихід 34:28), так і решту Закону.

• Вихід 34:27-28 – варто привести ще одне місце, де чітко сказано, що заповіт і Заповіді – це одне і те ж саме. Це набуде свого значення коли ми будемо говорити про Новий Заповіт і скасування Старого.

• Марка 10:19, Матвія 19:19 – в цих віршах частини так званого церемоніального закону прирівняні до 10 заповідей, що ще раз удоводнює невідповідність поділу. В цих уривках до 10 заповідей додано слова про любов до ближнього свого, які не зустрічаються серед десятислів’я, але знаходяться в Лев 19:17. Отже, книга Левит це також Закон Божий і Заповідь.

• Псалом 1:2. Тут Тора (євр) перекладено як Закон Господній. А Тора – це 5 книг Мойсея.

• Матвія 22:36-40. Тут Ісус цитує слова із Повторення Закону 6:5 і Левит 19:18 і все це називається Законом. Ці слова названі головними в Законі, не заповідь про суботу, не заборона ідолів. Тобто не десятислів’я головне в Законі, а ці слова.

Чи вічний Закон (Мойсея)?

Деякі люди вважають, що якщо сказано, що закон вічний, то це однозначно робить його незмінним. Але варто подивитися на те, як слово “вічний” використане в інших місцях, тоді ми зможемо прийти до остаточних висновків.

• Левит 18:23. Сказано, що левитство вічне, але Господь Сам усунув це, давши Новий Заповіт і зруйнувавши храм, без якого не може бути левитсва, обрядовості. Отже, вічний це не завжди “на весь час”.

• Левит 23:14, 21 – говориться про вічні жертви, які нині не виконуються

• Вихід 30:21 – говориться про ритуал омовіння перед входом в скинію, і це також називається вічною постановою.

Таких прикладів можна ще привести, але цього достатньо для того, щоб побачити, що коли використане слово “вічний”, то це не обов’язково “незмінний”.

Важливим є і те, що Господь може змінювати Свої слова, але не через капризність чи нестійкість, а через інші причини. Розглянемо їх:

• Єремія 18:7-10. Інколи Господь щось скаже, укладе домовленість із кимсь, то Він її може і змінити. Але змінити лише тоді, коли ті, з ким Він уклав цю домовленість, зраджують Бога, не виконують угоду. На горі Хорив Господь уклав угоду із Ізраїлем – Заповіт, і цю угоду Ізраїль постійно порушував (Дії 7:37-44). Тому і Господь мав право цей “вічний” Закон змінити.

• 1 Самуїлова 2:30 і Єзекіль 33:12-14 говориться про те, що Господь може змінювати домовленості за тієї самої причини.

• Повторення Закону 18:15-18. Господь відразу мав у планах змінити Старий Закон на Новий, про це говорив Мойсей. Мойсей попереджав про це, що треба буде слухати Ісуса. В Матвія 17:5 коло Ісуса знаходився Мойсей і Ілля, але Бог-Отець наказав слухати Ісуса, не Мойсея.

• Єр 31:31-34 – тут чітке пророцтво про Новий Заповіт, який прийде на зміну Старому. Це пророцтво було виконано і підтверджено в Євреям 8:8-13. Тобто, Господь вже готував до того, що Він дасть Новий, інший Заповіт. Як це сумістити із тим, що деякі вважають, що не буде ніколи змінено Старий Заповіт? Очевидно, що хтось не правий, бо твердження протиречасть одне одному. Тому, або Бог не правий (думка єретична сама в собі), або ті, хто говорять про незмінність Старого Заповіту, помиляються.

Що таке Новий Заповіт?

Зараз хотілося б дещо відійти від логічного викладення нашої теми і просто надати деякі міркування щодо Нового Заповіту. Саме слово Новий вже на дещо вказує, але поговоримо не про це. Давайте порівняємо деякі місця із Старого і Нового Заповітів, і подивимося чи є щось спільне між ними, а саме, між тим, як було їх укладено. Відкриємо наші Біблії на книзі Вихід 24 розділ і Євангеліє від Матвія 26 розділ. Давайте порівняємо обставини і події.

• Коли було дано закон Мойсею на Хориві, то після того він і старші Ізраїлю їли і пили перед Богом і бачили Його (Вихід 24:9-11). Коли Господь Ісус проповідував і давав Своє слово людям, то в кінці апостоли їли з Ним і пили, тобто, їли і пили з Богом (Матвія 26:26-27)

• Коли було дано Закон Мойсея, то кров’ю все було окроплено як знак того, що ізраїльтяни вступають в Завіт і підтверджують його (Вихід 24:6-8). Ісус Господь за нас пролив свою кров, ми також омиті кров’ю і ми також вступили в Його Заповіт (Євр 9:12, Мат 26:28).

• І, нарешті, можна порівняти самі слова. Вихід 24:8 і Матвія 26:28!!! На основі цього я приходжу до висновку, що Бог, Владика, дав в Ісусі Христі нам Новий Заповіт, і його ми повинні виконувати. Можна згадати знову гору преображення і слова Отця: “Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся!” (Матвія 17:5). Не Іллю треба було слухатися, не Мойсея, який там теж був, а Сина, Бога. Не Старий Заповіт треба виконувати, а даний Ісусом, Новий, за який Він Свою кров пролив.

Відмінності Нового і Старого Заповітів.

Цей пункт не є вичерпним коментарем, і, навіть, не претендує на це. Можна було б приводити багато відмінностей, я ж приведу деякі, які вважаю за доцільне в цій статті.

• Старий Заповіт не спасав, а убивав! (2 Коринтянам 3:6, контекст). Тобто, Закон вказував на гріх, а за гріх смерть, але не міг звільнити від гріха. Новий же Заповіт (дух) дає життя.

• Хто хоче бути під Законом Мойсея, той не має повноти благодаті (Гал 5:4)

• Євреям 9:15 – лише жертва Христа і Новий заповіт можуть дати спасіння всим, включно з тими, хто жив за Старого Заповіту.

• Також Старий Заповіт був лише праобразом і тінню того, про що говорить Новий Заповіт – Колосянам 2:17, Євреям 10:1

• Закон нічого не вдосконалив – Євреям 7:18,19

• Ісус дав кращий Заповіт – Євреям 7:22, а відповідно Старий…

Чи було скасовано Старий Заповіт?

Це основоположне питання, до якого ми підійшли, адже воно визначає наші дії. Чи в силі зараз Закон Мойсея і 10 Заповідей? Чи повинні ми коритися Закону Мойсея, чи Новому Заповіту, чи обом? Я стверджую на основі Писання, що зараз ми повинні слідувати Закону Ісуса, а не Мойсея. І зараз доведу це.

• Колосянам 2:12-14. Ісус взяв вчення якесь, рукописання, і прибив його на хресті. Можна порівняти із тим, що написано в Євреям 9:16-20. На хресті Ісус дав Новий Заповіт, старий відмінивши. Деякі стверджують, що рукописання – це Мішна і Гемара. Але це абсурдне твердження, тому, що Мішна і Гемара були записані набагато пізніше, а саме із 2-го по 8 століття нашої ери. Вони частково існували і за часів Ісуса, але вони не були записані, а передавалися в усній формі. Тому Ісус не міг відмінити на хресті Мішну і Гемару, бо вони не були рукописанням. Тут говориться про те, що Ісус відмінив Старий Заповіт!

• Єфесянам 2:15. Сказано, що закон заповідей було відмінено. Яких заповідей? 10! Постійна стіна, що була між язичниками і юдеями, то був закон, бо він розділяв людей на поган і юдеїв, дітей Божих. Деякі вважають, що це був гріх, але гріх не розділяв, він об’єднує, бо всі згрішили. Тому це місце чітко говорить про відміну Старого Заповіту.

• Євреям 10:9. Ісус відміняє перше, щоб поставити друге. Що то є перше? А що друге? Про це говорить контекст, почитайте і пересвідчіться. Взагалі, послання до Євреїв говорить про перевагу Ісуса над всим і про зверхність Нового Заповіту над Старим.

• Римлянам 7:1-7. Ми померли для Закона, це означає, що ми не повинні виконувати Закон (Римлянам 6:7). Для якого Закона? Римлянам 7:7 згадує частину Закону, а це 10 заповідь! Отже ми вмерли для 10 заповідей і Старого Заповіту! Ми не повинні виконувати Старий Заповіт!

• Євреям 9:15-17. Ісус залишив після Себе Заповіт. Після смерті Заповітника, Заповіт вступає в силу. А це Новий Заповіт

• Євреям 7:12,22. З переміною священства потрібно і перемінити Закон. Пятикнижжя, Старий Заповіт говорить про священство, встановлює закони. Змінено священство, змінені закони.

• Євреям 8:6-13. Тут говориться про виконання пророцтва і заміну Заповіту на Новий, що це вже наступило. В 13 вірші сказано, що все, що Старе, близьке до зотління.

• 2 Коринтянам 3:7. Тут можна прочитати весь контекст і побачити як називається Старий і Новий Заповіт. Старий названо: буквою (3:7), буква вбиває (3:7); смертоносні букви, написані на камені (3:8); служіння осуду (3:9); прославлене (3:10); те, що проходить (3:11). Новий Заповіт названо: дух, оживляє (3:6); служіння духа (3:8); служіння оправдання (3:9); має більшу славу (3:10); те, що пробуває (3:11).

• Галатам 5:4-6. В контексті Закон – Закон Мойсея. Згадано обрізання із Старого Заповіту, яким ми не можемо спастися. То чим же ми спасаємося, якщо не Старим Заповітом? Рим 1:16.

• Галатам 3:19, 25. Сказано, що Закон даний до приходу Христа, насіння, обітниці. Коли прийшла віра, то ми вже не під дітоводієм, не під Законом. Чи прийшла віра? Дії 6:7 – багато священиків були слухняні вірі, що це за віра? Це віровчення, яке прийшло від Ісуса.

• Римлянам 10:4. Ісус – кінець Закону. Якого? Мойсеєвого, про це говорить 5-й вірш. Якщо Ісус це кінець Мойсеєвого Закону, то що це означає?

• Приведу тут ілюстрацію. На території України діяло в свій час багато Конституцій. До прийняття Конституції України в 1996 році діяла інша, ще Радянська, але після прийняття нової, стара припинила своє існування, бо її замінила нова. Не можна брати тепер частини старої конституції для того, щоб виконувати зараз. Нова конституція може містити елементи старої, але ми повинні виконувати нову конституцію не тому, що це елементи взяті із старої, а тому, що це сказано в новій, за якою ми живемо.

• Чи можна зараза жити за обома? Ні, не можна всидіти на двох різних стільцях одночасно, особливо, якщо ці стільці в різних кімнатах. Галатам 5:4 – хто хоче виконувати Старий Заповіт, то повинен повністю виконувати його, якщо не може (а не може!), то відпав від благодаті.

То як же ставитися до Старого Заповіту?

Деякі люди вважають, що якщо відмінено Закон, то він вже і не потрібний, але це не вірна точка зору. Адже від кого прийшло те слово, що записано в Старому Заповіті? Від Бога – 2 Тимофію 3:16-17. Якщо Старий Заповіт надхнений Богом, даний Богом, то треба його шанувати.

• Римлянам 15:4. Те, що написано раніше (читай “Старий Заповіт”), було написано нам на настанову, утіху і надію. Не для виконання в теперішній час! Ми повинні читати і брати уроки, принципи, розуміння подій. Ми можемо бачити Божий задум, Його силу і заступництво, з яких ми можемо бачити і сподіватися для нас обіцяного.

• 1 Коринтянам 10:6-11. Події Старого Заповіту були образами для нас. З них ми можемо навчатися, вони нам дають певні поняття про миростворення, про природу Бога, про наші стосунки з Богом. Всі події Старого Заповіту були для нас як образи, а написано все для нас, для християн, для науки, для настанови, щоб ми вчилися.

• Навіщо нам Старий Заповіт? А як іще ми можемо знати про створення світу, про історію розвитку світу? Як іще ми можемо знати дещо про природу людини, про Божество?

• А як ми можемо знати про Месію, якщо не із Старого Заповіту? Як же пророцтва, адже без них ми нічого не знали б про майбутнє, про Ісуса! Старий Заповіт вказував нам на Ісуса, на гріх, на необхідність позбавитися від гріха. Тому треба читати Старий Заповіт.

• Старий Заповіт – це свого роду історія і енциклопедія. Адже хто такий Мелхіседек, хто такий Мойсей і Ілля, Давид і Сарра? Цього ми не можемо знати без Старого Заповіту. Більше того, без знання Старого Заповіту не можна зрозуміти все послання до Євреїв.

• Новий Заповіт містить багато цитат із Старого. Це показує органічний зв’язок в середині Писання, і часто необхідно прочитувати контекст посилань в тексті Старого Заповіту, щоб краще розуміти значення написаного в Новому Заповіті.

До якої міри, або як ми можемо користуватися Старим Заповітом в нашому житті? Часто сьогодні люди намагаються взяти якісь місця із минулого Заповіту і ввести їх в життя в наш час. Але чи буде це вірно?

• Повт 18:15-18, Матвія 17:5 – Ісуса треба слухатися! Мойсей вже не має сили над нами.

• Ми можемо знати природу Бога на основі того, що написано в Старому Заповіті, і відповідно діяти. Якщо Господь не змінюється (а це так – Яків 1:17), то і те, що Він подобає, і те, що Йому противно, для нас є таким самим. Ми можемо бачити Його ставлення до гріха і до тих, кого Він благословляє.

• Можемо знати природу багатьох речей і стан речей в природі: наприклад, як Бог ставиться до грішників, як була створена земля, що з людиною робить алкоголь, тощо.

• Можна приводити паралелі, типи, прототипи, але не можна приводити як обов’язкові для нас сьогодні. Часто, коли мова йде про поклоніння і використання інструментальної музики, то прихильники використання музикальних інструментів приводять цитату із Псалма 150, де говорено грати під час поклоніння. Але цього не можна робити тому, що приводяться докази із Старого Заповіту, який для нас не дійсний.

Що є незмінним в НЗ і СЗ?

• Бог і Його природа: Євр 13:8, Яків 1:17, Євреям 1:12, Ісая 43:13, Малахії 3:6. Бог незмінний, але, як ми говорили, Він може змінювати Свою волю.

• Те, що не є заповітом, угодою, наказом, приписом, але є констатацією факту, реалії природи, наприклад Книга Буття, Притчі, тощо. Дійсно, події описані в книзі Буття не можна відмінити, бо це історія, проста констатація факту. Закон як угода відмінений, там де написано що можна робити, і що не можна робити. Притчі – це також констатація факту, описання певних принципів життя.

Чи відменені Псалми? Адже Лука 24:44?

• Псалом = Закон – Іван 10:34 Ісус посилається на Псалми і називає це Законом (Пс 81:6), Іван 12:34 те ж саме тут (Пс 88:37), Іван 15:25 ситуація та сама(Пс 34:19, 68:8).
• Псалом – це частина Старого Заповіту. Старий Заповіт відмінено, відповідно і Псалми не є для нас керівництвом до дій.

Так чи ж є зараз якийсь Закон, за яким ми живемо?

• Питання відносин благодаті і закону ми зараз не будемо розглядати. Але подивимося на те, чи живемо ми під Законом, під Заповітом. Галатам 6:2 – ми повинні виконувати закон Христів. Отже закон Христів є!

• Михея 4:2, Ісая 2:2. Тут дано пророцтва про закон, що вийде із Єрусалиму (Дії 1:8).

• Римлянам 8:2. Є якийсь закон духу життя, якого ми повинні дотримуватися!

• 1 Коринтянам 9:21. Підзаконний Христу. Значить у Христа є закон, якому ми повинні повинуватися.

• Яків 1:25. Говориться про Закон досконалий, закон волі, в ньому треба пробувати, а як це робити, якби Закону не було?

• Римлянам 7:25. Павло служив Закону Божому, а чи повинні ми служити тому ж самому Закону Христовому?

• 1 Тимофію 1:8. Закон добрий, якщо законно його використовувати!

А що включає в себе Закон Христів?

ВИСНОВОК

Господь дав Закон на горі Синай, але цей закон був виключно для Ізраїля і для тих, хто хотів пристати до Ізраїлю. Закон мав свою ціль – привести людей до Христа, вказати на Нього, виховати людей і підготувати їх до приходу Месії. З приходом Бога на землю Старий Закон виконав своє завдання і був замінений Новим, який був даний Ісусом. Ми, християни, повинні жити лише за Новим Заповітом, а Старий Заповіт для нас є історією і прикладом.

Браття і сестри! Любіть Бога нашого, захищайте віру, допомагайте людям, несіть їм світло істини. Навчіться самі і навчіть інших щодо того, за яким Заповітом ми повинні жити, бо дуже мало людей про це знають.

«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19)