Алкоголь на Господньому столі

Вітаю, браття! З огляду на те, скільки дискусій існує з приводу «вина» під час Вечері Господньої, то і я вирішив зробити свій внесок в цю полеміку і разом із вами поміркувати чи годиться нам, християнам, допускати алкоголь до столу Господнього.

Я не буду зараз вести дискусії з приводу того чи могли зберігати давні євреї виноградний сік довго, щоб споживати його коли захочуть. Я маю достатньо інформації про те, що і могли зберігати сік і зберігали, і пили, коли хотіли. За вашого бажання можу надати посилання на матеріали, де міститься ця інформація.

Також не буду розмірковувати чи є дріжджі у вині, що перебродило. Я не спеціаліст із вина і ніколи ним не буду, бо не збираюся ним ставати. Що мене цікавить, так це вчення Боже щодо Вечері Господньої і ті принципи, якими нас навчає Бог. Тому, щоб не зав’язнути у розмірковуваннях з приводу дріжджів чи методів зберігання виноградного соку, давайте подивимося на Біблійне вчення.

Відразу скажу, що я вірю в те, що лише неперебродивший виноградний продукт можна допускати до столу Господньої трапези. Нижче я приведу аргументи чому я так вважаю. Якщо в моїх міркуваннях є що не вірне, або інформацію яку не врахував, то підкажіть мені, і я буду вам вдячний.

1. Біблія ніде не говорить, що ми повинні пити «вино» під час Вечері, або про те, що Ісус та учні пили «вино». В українському перекладі в Марка 14:25, Матвія 26:26-29, Луки 22:17-18 використано «плід лози виноградної» в грецькій це γενήματος τῆς ἀμπέλου. (номер Стронга 288). Ніде не сказано «вино», «кагор» «церковне вино». Проте в Синодальному перекладі є один ляпсус. В Марка 14:25 допущено грубу помилку, яка впливає на зміст речення. Тут слово «це, його» (номер Стронга 846) перекладено як «вино», що є вигадкою перекладача. Нічим іншим, як розумінням самого перекладача, це пояснити неможливо, хіба що він вкладав значення в це слово як неалкогольний сік з плодів винограду (Об’явлення 19:15).

Щодо богослужб і постанов для поклоніння, то Бог встановив принцип мовчання – Євреям 7:17 та ще біля 15 посилань. Це означає – що в питаннях поклоніння і вчення, побожного життя, треба робити те, що Бог встановив, а не додавати своє, перекручувати чи віднімати щось. Якщо будемо говорити, що можна споживати під час вечері і алкогольне вино, а не лише плід лози виноградної, то таким чином буде змінюватися воля Божа.

Отже: якщо Бог сказав «плід лози виноградної» то хто я такий, щоб думати щось інше і заміняти його алкогольним вином, а не йти за волею Божою?

2. Чи є алкогольне вино плодом лози виноградної? Що таке продукт лози виноградної? Це те, що дає безпосередньо лоза. Це – виноград. Але оскільки сам виноград пити не можливо, то це – незмінений сік, який міститься у винограді і готовий до споживання в будь-який час без додаткової оброки. Якщо хто не згодний з таким тлумаченням, то прошу дати альтернативне, інше від цього.

А що таке алкогольне вино?

Це продукт переробки виноградного соку. Це не продукт лози, який можна, знявши із лози, спожити, а це - структурно змінений продукт бродіння виноградного соку, для утворення якого потрібні спеціальні умови і час. Так що спільного між виноградним соком і вином? Дуже мало! Навіть за структурою. Адже глюкоза, яка міститься в сокові переробляється дріжджами в алкоголь. Тобто, це вже зовсім інша речовина, яка має інший смак, інший склад, інші властивості. Якщо будемо говорити, що це не має ніякого значення, що все одно вино можна використовувати для вечері, то чому тоді «кока-колу» не можна? Адже теж темного кольору, теж рідка, теж в пляшках, а комусь і виноградом пахне?

Виноградний сік – продукція сільського господарства

Вино – продукція виноробства

Отже: плід виноградної лози і вино алкогольне – дві різні речі і не можна заміняти сік вином, бо це буде гріх самоуправства.

3. Господь не схвалює споживання алкоголю для задоволення. То як тут Він може це дозволити? Докази тут не привожу, бо це вже інша, велика і цікава тема.

Це були основні аргументи. Але є і інші.

1. Мені цікаво, хто встановив розмір чашечок із яких ми п’ємо? Чому мілілітрів 8-10, а не 150-200? Де приклад? А як хто п’є із чаші? Хто скільки сьорбне? Уявімо собі, що не сік, а вино подаються на вечері… Хтось причастився, і вже пісня так гарно пішла, сестри стали красивішими…. Хтось лише зав’язав із алкоголем і бореться із спокусами, а тут браття своїми руками наливають… Підліток, який тільки прийшов до Христа, вперше винця хильнув не в дворі, подалі від батьків, а під час вечері, і так воно йому сподобалося…. Хіба цього хоче Бог?

2. До речі, а яке винце то наливати? Сухе, біле, червоне, портвейн, ще щось? А спирту для міцності можна? Адже там вже є спирт і додати ще трішки не буде гріхом. А коли спирту більше, то таке тепло по тобі проходить, що інакше як від бога воно бути не може (тут слово «бог» з малої букви).

3. А яка ж ціль Вечері? Пам'ять про Христа, розділення із Ним цієї трапези, це символ. Сік – це символ життя. Ісус, як виноградна лоза, дає нам це життя. А символом чого є вино? Єф 5:18 – у вині розпуста. Звісно, що не у самому вині, а в його дії, бо коли воно стоїть осторонь, то не впливає на мене, а починає діяти, тільки коли я його прийму. То хоче Господь, щоб ми під час вечері приймали по чуть-чуть (прямо таки Верка Сердючка) розпусти, згадуючи Його святе ім’я? Коментарі зайві.

Більше писати не буду. Багато читати – всього не перечитати однак. Але, на мою думку, цього достатньо, щоб припинити будь-які дискусії, навіть після першого аргументу.

Игорь Чернешенко