Божі обійми

Якщо ти колись думав про те, як Бог може використати тебе для переміни світу, подивись на тих людей, яких Бог використав для зміни історії людства. Звичайні люди, у яких не завжди все виходило, знаходили надію не через свої заслуги, але потрапляючи в так звані Божі обійми.

Авраам: Бог, узявши все добре та пробачивши все погане, використав його в становленні нового народу. Мойсей: чи зміг би ти покластись на втікача, щоб він приніс Десять Заповідей? Бог так і вчинив. Давид: повторити його життєвий шлях не багато людей побажає, але дух його каяття не викликає сумнівів. Йона: Бог помістив його всередину великої риби, щоб привести його до тями, але й риба не змогла довго утримувати його там.

Ці приклади можна перераховувати й перераховувати. Ілля: пророк, який одного часу виявляв невдоволення. Соломон: цар, який занадто багато знав. Яків: якого можна назвати хитруном. Тамара була блудницею. Сарра – жінка, яка сміялась перед Богом. Перелік може продовжуватись; Бог використовував хороші якості людей, долаючи їх погані.

Висновок з цього всього ясний. Бог використав (і продовжує використовувати!) людей для того, щоб змінювати світ. Людей, які не були надлюдьми чи геніями, але звичайних людей. Зігнутих, тих, що знаходилися в самих низах, прихильників плотської любові й брехунів; Бог використав їх усіх. І те, чого їм бракувало для досконалості, Бог доповнював з любов’ю.

Ісус пізніше розповів про незмінну Божу любов у притчі про молодого чоловіка, який вирішив, що життя при тваринницькому господарстві не для нього.

Тому, напхавши кишені частиною спадку, що йому належала, він відправився на пошуки пригод. З чим він потім стикався, так це з ненадійними та несправжніми друзями і безуспішними спробами знайти роботу. Коли ж його життя перестало відрізнятись від життя свиней, він, проковтнувши свою гординю, засунув руки в порожні кишені і відправився назад додому. Він йшов та всю дорогу думав про ті слова, з якими звернеться до батька.

Вони йому не пригодились. Як тільки він зійшов на верх горба, його побачив батько, що очікував сина біля воріт. Слова пробачення з уст молодого чоловіка були поглинуті батьківськими словами прощення. І знесилене тіло сина опинилось в обіймах батька.

Ті ж самі обійми, які знайшов він, знайшли й Авраам та Мойсей, Давид та Йона. Ніяких дорікань чи стиснутих від гніву кулаків. Ніяких „Я ж тебе попереджав!” чи „Де ти був увесь цей час?” Ніхто не схрещує руки у себе на грудях. Ніхто не закочує очі при зустрічі й не надимає губи. Ні, нічого такого тут немає. Тільки теплі обійми. Якщо ти колись думав над тим, як Бог може використати тебе, щоб змінити світ, просто подивись на тих, кого Він вже використав й прийми це у своє серце. Подивись на прощення, яке вони знайшли у цих обіймах, і знайди в цьому сміливість.

І ось ще що, ці обійми ніколи не були так широко відкриті, як на римському хресті. Одна рука простягнута в історію минулого, а інша - в бік майбутнього. Обійми прощення може знайти будь-хто, хто прийде. Батько, Який приймає своїх до Себе. Спаситель, який дарує відкуплення світу.

Не дивно, що Його називають Спасителем.

Макс Лукадо

Влучне слово

Никогда не бойся делать то, что не умеешь. Помни, ковчег был построен любителем, а профессионалы построили Титаник!

* * *

«Если в книге восемьдесят процентов правды, значит она на сто процентов лжива».

Ж. Ростан.

* * *

Когда человек не знает, к какой пристани он держит путь, для него ни один ветер не будет попутным.

* * *

«Если хочешь, чтобы о чем-то молчали, молчи первый». Сенека Луций Анней Младший

Сучасна притча

Нищий за столом монарха

Передают, что в одной стране жил некий монарх, который время от времени приглашал за свой царский стол всех бедняков своей столицы. Монарха окружали богато разодетые придворные, в то время как нищие сидели за тем же столом, покрытые грязными рубищами.

Случилось, что один из придворных нечаянно замарал свой богатый шелковый наряд, так что уже не решался его надевать, и он почувствовал, что не может быть на царском пире в замаранном наряде. Сидел он дома и плакал, пока не осенила его мысль, что на предстоящем пире одни будут присутствовать в качестве придворных, а другие будут в отрепьях.

"Нет, - сказал он,- я все же смогу увидеть царский лик".

И, больше уже не горюя, он облачился в рубище нищего и мог сидеть за царским столом, как если бы на нем была богатая одежда царедворца.

Итак, если вы чувствуете, что не можете прийти ко Христу в качестве спасенного святого, придите, как грешник, но только придите с простой верой во Христа, чтобы принять от Него прощение, мир и радость!

Поетичний куток

ЦЕНА

Иду за Ним я день за днем,
Бывает труден путь.
Но я познал Его любовь,
Назад не повернуть.

По мне хлестают, словно плеть,
Мирских людей слова,
Но, стиснув зубы, я иду
В свой путь за облака.

Хоть оставляет зло людей
На сердце полосу,
Но все равно я каждый день
За Ним свой крест несу.

Всех дел важнее для меня –
Не опустить свой взгляд
С креста голгофского, где был
За нас Христос распят.

И для себя почту за честь
За веру пострадать.
Давно я все отдал Ему –
Мне нечего терять.

Эдик Тураускас

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці