Индус и муравей

Несколько лет назад студенты рассказывали своему сокурснику о Христе. Сокурсник был индусом. Студент-индус знал, что Бог существует, однако никак не мог понять того, что Бог действительно посетил эту планету в личности Иисуса Христа и умер за наши грехи.

Однажды, когда он шел по полю, и в сознании у него все еще не могло уложиться представление о Боге, он заметил как на полосе, по которой шел трактор фермера, ползет муравей. Вера, к которой он принадлежал, считает, что всякая жизнь священна, будь то корова, кобра или даже муравей. Испытывая приблизительно такое же чувство, которое мы могли бы испытывать, увидев людей в горящем здании, студент-индус очень и очень хотел предупредить муравья о приближающейся опасности. Но как это сделать? Он мог закричать, но муравей бы его не услышал. Он мог написать ему, но муравей не умеет читать.

Как же тогда общаться с муравьями? И тут до него дошло. От всей души ему хотелось бы превратиться в муравья. Если бы это было возможно, то тогда бы он предупредил того бедолагу. И вот в этот момент он понял, что ему пытались объяснить друзья по колледжу об Иисусе.

Он понял, как Бог взывал к человечеству, но Его отказались слушать. Он написал нам, но мы отказались прочесть. И тогда Иисус Христос, Сам Бог, сошел с неба и воплотился в человеческом теле. Он стал таким же, как и мы, и жил совершенной жизнью. Он увел нас от смерти и погибели, так как Сам стал приношением за наш грех. Он показал нам Свою любовь на кресте. И смертью Его мы избежали наказания за наши грехи.

Почему Бог стал человеком? Он сделал это, чтобы спасти нас от наших грехов и дать нам Свою жизнь.

Думали ли вы когда-нибудь об истине совершенной человеческой природы Иисуса и Его совершенной божественной природе? Готовы ли вы поверить в то, что то, что Он сделал и представляет собой единственный источник спасения? Как сказал Павел в послании к Римлянам 5:8: «Но Бог Свою любовь к нам доказывает тем, что Христос умер за нас, когда мы были еще грешниками».

Боб Джордж

МАМА, як прекрасно звучить це чарiвне слово...

Коли тобі було 1 рік, вона годувала тебе й прибирала за тобою. В подяку ти плакав усю ніч.

Коли тобі було 2 роки, вона вчила тебе ходити. В подяку ти утікав, коли вона звала тебе.

Коли тобі було 3 роки, вона готувала тобі смачну й корисну їжу. В подяку ти кидав тарілку на підлогу.

Коли тобі було 4 роки, вона дала тобі олівець для того, щоб навчити тебе писати. В подяку ти малював на стінах.

Коли тобі було 5, вона одягала тебе в гарний одяг. В подяку ти приходив додому увесь брудний.

Коли тобі було 6, вона записала тебе в школу, щоб ти отримав знання. В подяку ти кричав, що не хочеш йти на уроки.

Коли тобі було 10, мама чекала, коли ти прийдеш зі школи, щоб дізнатись про твої справи й обняти тебе. В подяку ти закривався у своїй кімнаті.

Коли тобі було 18, вона плакала на твоєму випускному вечорі. В подяку ти попросив купити тобі машину.

Коли тобі було 20, вона просила тебе побути з сім’єю. В подяку ти увесь свій час проводив з друзями.

Коли тобі було 25, вона організувала твоє весілля. В подяку ти з дружиною жив якомога далі від неї.

Коли тобі було 30, вона давала поради стосовно твоїх дітей. В подяку ти просив її не мішатись в твоє особисте життя.

Коли тобі було 35, вона телефонувала тобі і запрошувала на обід. В подяку ти відповідав, що ти зайнятий і в тебе немає часу.

Коли тобі було 40, вона телефонувала й казала, що хворіє і має потребу у твоїй допомозі. В подяку ти казав, що проблеми батьків завжди переходять до їх дітей.

Колись твоя мама піде з цього світу, але її любов до тебе не залишить її серця. Вона піде, і одні з воріт раю закриються перед тобою! Якщо твоя мама ще жива, не залишай її, не забувай її, роби все, що в твоїх силах, щоб вона була щаслива, не дивлячись на те, що вона робить чи що вона говорить. Ніколи не злись на неї, не говори слова, які можуть її засмутити або розбити її любляче серце. У тебе є тільки одна мама, дана тобі Богом!!!

Разбуженная греховность

Один брат хвастает другому:

- Знаешь, я уже достиг того состояния, когда никакие искушения на меня просто не действуют! Моя греховная природа умерла!

Другой взял стоящий рядом стакан воды и спокойно выплеснул "совершенному" брату его содержимое прямо в лицо. Тот просто вскипел от возмущения и начал размахивать руками, чтобы ударить. Тогда другой также спокойно ответил:

- А я, действительно, уже было, поверил, что твоя греховная природа умерла. Оказывается, она просто уснула, и хватило всего лишь стакана воды, чтобы ее разбудить...

А що там у тебе?

Джордж Вашингтон Трует проповідував протягом 47 років. Одного разу він був запрошений в гості до заможного землевласника на обід в його величезний маєток. Після обіду землевласник повів Джорджа на веранду, розташованій у верхній частині будинку, і запалив свою велику сигару. Якщо ви колись були у Техасі, то вам буде зрозуміло, як далеко там можна все бачити з висоти. Господар маєтку вказав своєю рукою на південь, де були нафтові вишки і сказав: „Я володію всім, що знаходиться там”. Потім він показав рукою на схід, де лежали плантації бавовни, і промовив: „І в цьому напрямі я теж володію усім”. Він вказав на північ, на величезну отару великої рогатої худоби, і зарозуміло сказав: „Дивись, проповіднику, все, що ти бачиш в цьому напрямі, моє”. Він повернувся на захід і промовив: „Я володію усім, що знаходиться в цьому напрямку, ну, звичайно, не рахуючи сонця”. Джордж Трует повернувся до свого співрозмовника, показав рукою на небо й запитав: „А що у тебе є там?”

Подібне питання одразу ставить нас на місце. Ми постійно оточені речами цього світу, і тому так легко представити ці „речі”, як саме цінне: хороше авто, хороший дім, хороший одяг (О! Ще не забудьте про купу електронних приладів). Тому, якщо втратити пильність, можемо почати все більше і більше накопичувати матеріальне, забуваючи про взаємовідносини з Богом. І подібно до нерозумного багача з 12 розділу євангелії від Луки (обов’язково прочитайте, якщо ви ще не читали), одного разу ми будемо змушені визнати той факт, що матеріальні цінності не будуть мати жодної сили у вічності. Ви вірите в це?!

Ісус сказав: „Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!” (Матв. 6:19-21).

Алан Сміт

Церква Христова м. Чернівці