Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 341 03.09.2009
зміцнюй віру

Любов - це самовiддача

Невідомо куди мітили мінометники, але міни попали в дитячий притулок в маленькому в'єтнамському селі, в якому працювала група місіонерів. Усі місіонери і одна чи дві дитини були вбиті одразу, а ще декілька дітей були поранені, в тому числі одна восьмирічна дівчинка.

Сільські мешканці попросили медичної допомоги із сусіднього міста, в якому був зв'язок з американськими військами. Нарешті, приїхали військовий лікар та медсестра з необхідними медичними інструментами. Вони виявили, що стан дівчинки критичний. Якщо не діяти швидко, вона помре від шоку або від втрати крові.

Для переливання крові їм терміново був потрібен донор з тією ж групою, що й у дівчинки. Швидко провівши аналізи, лікар вияснив, що жоден з американців не підходить, проте потрібна кров є у декількох сиріт, котрі не були пораненими.

Лікар розмовляв в'єтнамською впереміш з англійською, а медсестра трохи вивчала французьку в інституті. Говорячи на цій суміші мов, а також допомагаючи собі жестами, вони спробували пояснити наляканій малечі, що, у разі, коли вони не віддадуть дівчинці свою кров замість її втраченої, то вона неодмінно помре. Потім вони запитали, хто хоче допомогти їй і дати свою кров.

У відповідь на це прохання, діти широко відкрили очі і замовчали. Пройшло декілька напружених миттєвостей, допоки, нарешті, маленька тремтяча ручка піднялась уверх, швидко зникла і знову піднялась.

- Дякую, - сказала по-французьки медсестра, - як тебе звати?

- Хань, - відповів хлопчик.

Ханя швидко поклали на кушетку, змастили руку спиртом і ввели у вену голку. Під час цієї процедури Хань лежав непорушно і мовчав.

Але через секунду він раптово стисло приглушено схлипнув, швидко закрив лице вільною рукою.

- Тобі боляче, Хань? - запитав лікар. Хань похитав головою, однак через декілька секунд знову схлипнув і знову спробував стримати свій плач. Лікар знову запитав, чи йому не боляче, але Хань заперечливо похитав головою.

Але скоро рідкі схлипування перетворились в рівномірний тихий плач. Хлопчик сильно зажмурився і засунув кулак в рот, щоб стримувати ридання.

Лікар був збентежений. Щось було не так. В цей час на допомогу прийшла медсестра-в'єтнамка. Побачивши страждання хлопчика, вона швидко запитала його щось по-в'єтнамськи, вислухала його і сказала у відповідь щось заспокійливе.

В ту ж хвилину хлопчик перестав плакати і допитливим поглядом подивився на в'єтнамку. Вона кивнула йому і вираз полегшення з'явився на його обличчі.

Піднявши очі, медсестра тихо сказала американцям:

- Він думав, що він помирає. Він не зрозумів вас. Він подумав, що ви просили його віддати усю свою кров, щоб дівчинка могла жити.

- Але ж чому тоді він погодився на це?! - запитала американська медсестра.

Вєтнамкка повторила запитання хлопчику, і він сказав дуже просто:

- Ми друзі.

Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх” (Iвана 15:13).

- - - - -

Картина покоя

Однажды Король сказал, что вознаградит того художника, который лучше всех изобразит покой. Многие художники предоставили свои работы на его суд. Король просмотрел все картины. Две из них ему особенно понравились, и необходимо было выбирать между ними. На одной картине было спокойное озеро, отражающее идеальным зеркалом горы, которые возвышались над ним. Над ним было голубое небо с пушистыми белыми облаками. Все, кто видели эту картину, думали, что именно она является идеальным изображением покоя.

На другой картине были также изображены горы. Но они были грубыми и нагими. Над ними было суровое дождливое небо, сверкала молния. С горы падал бурный водопад. Картина вовсе не выглядела мирной. Но когда Король присмотрелся, он увидел за водопадом маленький кустик, растущий из каменной расщелины. На кустике птица-мать свила гнездо. Там, среди бушующей свирепой воды, сидела птица-мать в гнёздышке… идеальный покой. Как вы думаете, какая картина получила приз?

Король выбрал вторую картину. А знаете почему? «Потому что, - объяснил Король, - покой не обязательно должен быть там, где нет шума, проблем или трудной работы. Покой может быть в вашем сердце, даже когда вы находитесь в бушующем море».

Иисус сказал: «Придите ко Мне все труждающиеся и обремененные, и Я успокою вас; возьмите иго Мое на себя и научитесь от Меня, ибо Я кроток и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим; ибо иго Мое благо, и бремя Мое легко» (Матф. 11:28-30).

- - - - -

Поетичний куток

В непогрешимости Христа
Особенная стать:
В Нем совершенства красота,
В Нем мир и благодать.

Ясней и проще путь земной,
Когда Он впереди,
Когда всесильный Дух Святой
Господствует в груди.

Не счесть тех благ, что получил
Я в русле дней и лет,
Когда Христос меня хранил
От горестей и бед.

Когда болел я и страдал,
По милости Своей
Он дух и тело оживлял
И вел в страну лучей.

С Ним каждый жизненный этап
Покорно я пройду
И в лучший мир, свободный раб,
Навеки перейду.

И может быть, через века
Я в вечности пойму,
Что вечность слишком коротка,
Чтоб петь хвалу Ему.

Александр Сибилев

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

1313670 (+188)
27
1
19, 7
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру