Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 378 05.07.2010
зміцнюй віру

Звертаючи свій погляд вгору

Жінка-викладач недільної дитячої школи, яку викликали на підміну, ніяк не могла відкрити замок шафи, де знаходилися усі матеріали для занять. Їй повідомили комбінацію цифр кодового замка, але, ймовірно, вона не усе добре запам'ятала. Тому жінка відправилася в кабінет проповідника і попросила його про допомогу. Проповідник увійшов до кімнати, почав набирати код замка. Після перших двох цифр він зупинився на якусь мить. Потім він подивився прямо вгору і його губи мовчки заворушилися. Потім знову подивився на замок, швидко набрав останні кодові цифри і відкрив замок.

Жінка була просто вражена побаченим: "Я здивована вашою вірою", сказала вона. "Та нічого особливого", – відповів проповідник, – "просто номер коду записаний на клаптику папірця, який прикріплений до стелі".

Яке вражаюче визначення віри! Суть віри насправді полягає в зверненні свого погляду вгору. Звертаючись до небес у пошуках водійства, мотивації і самого сенсу існування.

Ми оточені предметами світу цього, і дуже легко впасти в пастку, думаючи про те, що усе, що ми можемо бачити навкруги - "сьогодення". Віра - це можливість звернути свій погляд вгору, туди, де знаходиться істинна реальність.

"Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець" (Євр. 11:9, 10).

Бажаю вам, щоб ви жили по вірі в дні сьогоднішньому, і не забуваймо дивитися вгору.

Алан Сміт

- - - - -

Богоугодные заботы

"Все заботы ваши возложите на Него, ибо Он печется о вас" (1 Петра 5:7).

"Богу было угодно научить меня, - говорил Мюллер, - одному великому уроку, благословенными плодами которого я пользуюсь вот уже много лет. В одно время мне вдруг стало до очевидности ясно, что главной и постоянной моей заботой должно быть попечение о моей собственной душе и что главной целью такого за нею ухода должно быть стяжание радости в Господе.

Потому первой задачей, решением которой мне надлежит заниматься ежедневно, это - принести к Господу мою пустую, остывшую, изголодавшуюся душу и, находясь в общении с Ним, согреть ее, напитать и таким путем привести ее к состоянию внутренней духовной удовлетворенности и отрады.

Я рассуждал так: если Бог возложил на меня высокую обязанность проповеди Евангелия и спасения погибающих, если Он ожидает от меня, что я буду светом для окружающих меня людей и поддержкой слабых, помощью нуждающимся, ободрением малодушных, утешением скорбящих, тогда я сам лично должен быть напоен и насыщен; в противном случае проповедь будет происходить в неправильном духе и никогда не приведет к благим результатам".

В Библии осуждается беспечность и лень во всех сферах деятельности. Но в ней говорится и о том, что человек подвержен опасности предаться заботам мира сего в ущерб заботам о духовном (Лук. 8:14). Иисус Христос предостерегал от этой опасности: Он призывал учеников заботиться только о Царстве Божием и говорил, что необходимую духовную свободу они стяжают не через беспечность - забота о жизненных делах остается обязательной, - но через упование на отеческую любовь Бога (Матф. 6:25-34).

Давайте же заботиться о том, что бессмертно и вечно, о том же, чего вскоре не будет, не будем и заботиться. Здешнее, добро ли оно или худо, имеет конец, и притом весьма скорый, а тамошнее и предела не знает, и конец ему неизвестен.


- - - - -

Молитва «Отче наш»

Чи можу я говорити...

... Отче, якщо ставлюсь до Нього, як до ворога...

... наш, якщо обхожусь без Церкви Христової...

... що єси на небесах, якщо піклуюсь лише про земне...

... Нехай святиться Ім'я Твоє, якщо згадую його надаремно, як приказку...

... нехай прийде Царство Твоє, якщо не підкоряюсь Богу, як Царю...

... нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі, якщо навіть не знаю її...

... Хліба нашого насущного дай нам сьогодні, якщо не думаю про потреби інших...

... прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим... якщо когось ненавиджу і комусь не прощаю...

... І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого... якщо заграю з ним...

... Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки... якщо не живу згідно Його Слова...

... Амінь... якщо молюсь не від усього серця.


- - - - -

Благодарное сердце

Двое нищих стоят у центральных ворот,
Вызывая к себе состраданье.
Только мимо спешил скуповатый народ.
Редко кто опускал подаянье.

Но настойчиво к людям тянулась рука:
Одна — с шапкою грязного цвета,
А другая — с жестянкою от молока
За рублями и мелкой монетой.

Нищий с шапкой сердито прохожих корил:
Ему деньги бумажные надо.
Нищий с банкой с улыбкою благодарил
За пятак, что на донышко падал.

На сердитую ругань скупился народ.
В шапке мелочь да гайка для смеха.
У другого же баночка, наоборот,
Наполнялась до самого верха.

Все мы просим у Господа: «дай» и «пошли»,
Часто требуем и со слезами.
Получили ответ — отвернулись, ушли
И «спасибо» Ему не сказали.

Бог за нac умирал на кресте и воскрес.
Те, кто жертву такую забыли,
Получают лишь капли даяний с Небес,
А могли бы иметь изобилье.

Во Христе избавленье от смерти для всех.
Лишь спасённому это понятно.
Благодарное сердце имеет успех.
Благодарность и Богу, и людям приятна.

Вера Осипова


- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

Случайные фотографии
1496257 (+127)
17
0
9, 8
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру