Подивіться на вашу Біблію в профіль, і ви побачите, що приблизно одна третина сторінок більш потерта та забруднена, ніж інші дві третини. Це є доказом простого факту – Новий Заповіт ми читаємо частіше, ніж Старий.

Даному факту є пояснення, які певною мірою носять природній характер. Адже Старий Заповіт, як Закон від Бога, втратив свою силу та актуальність (Ефес. 2:14-16; Кол. 2:14; 2 Кор. 3:7-16). Врешті-решт, автор послання до Євреїв пише: «Коли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління» (Євр. 8:13). Тому виникає запитання: якщо Старий Заповіт немає сили Закону, то чи потрібен він взагалі, і якщо потрібен, то для чого?

Так, Старий Заповіт нам потрібен. Пропонуємо вашій увазі декілька відповідей Еверетта Фергюсона, навіщо потрібно вивчати старозавітні Писання.

1. Старозавітним законом пізнається гріх (див. Рим. 7:7). Старий Заповіт показує сутність людської природи і волі Божої, а також знайомить нас з Божими законами моралі. Читач Писання дізнається, що таке гріх, і приходить до усвідомлення своєї немочі та потреби у прощенні.

2. Старий Заповіт говорить про непослух і попереджає про його наслідки (див. Євр. 2:1-4; 1 Кор. 10:6-11). Гріх тягне за собою наслідки, одним з яких є відплата - покарання.

3. Старозавітні Писання свідчать про Христа (див. Івана 5:39). В цьому їх головний сенс для християн. Христос є відповідь на проблему гріха та покарання за гріх. Старий Заповіт був призначений свідчити про Христа, і саме з цієї причини цю частину Біблії неможна назвати завершеним авторитетом. Християни ніколи не відкинуть Старозавітні Писання саме завдяки їх функції свідчення про Христа. Тепер, після Свого пришестя саме Христос представляє Собою зразок як поведінки, так і тлумачення Святого Письма.

4. Писання Старого Заповіту показують нам шлях порятунку. Спасіння здійснюється тоді, коли цей шлях поєднується з вірою в Ісуса Христа (див. 2 Тим. 3:15). Вчення про Христа реалізовується тоді, коли людина приймає спасіння в Нім через віру, і приносить плід, який виражається в праведному житті. Старий Заповіт навчає, докоряє, виправляє, виховує в праведності, щоб Божа людина була до всякого доброго діла готова (див. 2 Тим. 3:16,17).

5. Старий Заповіт багатий прикладами праведності (див. Євр. 11:1-12:2). Він не тільки відкриває сутність гріха та показує наслідки непослуху, але і заохочує до праведності, прикладами з життя людей, вірних Богу. Великі герої Старого Заповіту повстають перед нами зі своїми слабостями і гріхами, але навіть цей факт стає для нас хорошим стимулом, тому що ми бачимо, як Бог діє в житті кожного, хто довіряє Йому і прагне виконувати Його волю.

6. Старий Заповіт дає людині надію (див. Рим. 15:4). Біблійна віра живить нас надією. Вона являє Божу вірність і вказує Його народу на майбутні благословення, котрі Бог приготував для них.

7. Старий Заповіт розкриває природу Бога. Наприклад, Бог говорив Мойсею: «…Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях» (Вих. 34:6,7).

Суть цього послання повторюється в інших місцях (див. Чис. 14:18; Неем. 9:17; Пс. 145:7; Йон. 4:2). Бог створив усе існуюче (див. Бут. 1).

8. Старий Заповіт розгортає перед нами картину Божого плану (див. 1 Пет. 1:10-12). В ньому не тільки відкривається характер Бога, але і представляється філософія усієї історії світу. У Старому Заповіті представлена широка панорама історії спасіння. Поза межами послідовності цієї історії неможливо правильно зрозуміти місію Христа і Його Церкви. Природа Бога не змінюється з часом. Правда про Нього, Його творіння і Його народ залишається незмінною. Ісус є Сином саме Того Бога, Котрий відкрився нам у Старому Заповіті. Таким чином, Старий Заповіт дає нам біблійне розуміння історії та створеного порядку речей, свідкуючи також про спасаючу діяльність Бога в межах цієї історії.

Отже, Старий Заповіт продовжує залишатись авторитетом в області богослов'я, але не є авторитетом в області постанов та законів.

Жизнь мчалась семимильными шагами, а следом семенила Судьба и уговаривала:

- Да не беги ты так, горе ты мое, сил уже нет никаких! Тут за бугром будет поворот, замечательный поворот, такие повороты мало кому достаются. Припасла я для тебя, от других оторвала. Буквально из зубов вырвала.

Но жизнь то ли не слышит, то ли о чем-то задумалась - чешет мимо поворота.

- Ты чего делаешь? - надрывается Судьба. - Я ж для кого старалась? Такой поворот! Ты учти, такие повороты дважды не даются!

А жизнь чешет дальше, на Судьбу не оглядываясь.

- Поворот! - кричит Судьба.

Жизнь - мимо поворота.

- Поворот!

Куда там! Впереди широкая дорога.

Судьбе давно бы отстать, ну ее, эту ненормальную. Но Судьба чувствует ответственность. Ей эту Жизнь доверили, сказали - Смотри!

Было б на кого смотреть: впереди одни пятки мелькают.

Потом и они перестали мелькать. Устала жизнь, присела на бугорок, призадумалась. Ладошку ко лбу приставила, оглядывается на пройденный путь.

Подбегает Судьба. Совсем запыхалась. Пропади она пропадом, такая работа. Присела рядом, отдышалась, высморкалась. Ну, спрашивает, а теперь чего будем делать?

Жизнь говорит:

- Да вот я смотрю: что-то мы с тобой пропустили.

- Пропустили! - подбоченилась Судьба. - Нет, вы только на нее посмотрите! А кому я говорила, кому кричала, кому плакала навзрыд?

- Что ты имеешь в виду? - спрашивает Жизнь, приходя в себя и уже собираясь бежать обратно.

- А то. Теперь чего оглядываться. Поздно. Повороты назад у нас не предусмотрены.

Жизнь, как водится, со скандалом. Как, да почему? Кто здесь заведующий? Они все такие, жизни, им сразу все подавай.

Потом заплакала. Как же это она все пропустила? Стала жаловаться на судьбу. А кому жаловаться?

Взяла себя в руки. Утерлась, приободрилась.

- Тогда, - говорит, - вперед. Вперед и только вперед! До новых поворотов!

- До каких поворотов? - Судьба аж сплюнула. - Тьфу на тебя! Ты погляди, на чем сидишь: это же могила!

И запомните: если человек состоит на 80% из воды, то без реализации Божьего предназначения в жизни он просто вертикальная лужа!

Успех достигается не мечтанием, а трудом и выдержкой. Когда лошадь начинает брыкаться, она перестаёт тащить воз. Так бывает и с членами церкви. Тысячи совершат великое дело лишь в том случае, если один дух будет руководить ими.

Велосипед не падает, пока движется вперёд. Так и христианин. Кто боится Бога, тому нечего боятся людей. Кто всегда наблюдает за собой, тому некогда наблюдать за другими.

Кто всегда много болтает, тот нем на коленях. Благословения Божьи пропорциональны нашей жажде и нашим молитвам. Ад вымощен добрыми намерениями. Проблема не в том, что они добрые, а в том, что они просто остались намерениями. Сегодня – время мудрого, завтра – время глупца.