Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
«Може й ви Його учнями хочете стати?» (1) 02.02.2009
[ Христианство ]

«Може й ви Його учнями хочете стати?» (1)

Таке запитання поставив фарисеям чоловік, що був сліпим від народження, та зцілений Ісусом Христом (Ів. 9:1-27). В цьому запитанні легко побачити нотки сарказму, оскільки люди, яким воно адресоване, були відвертими ворогами Ісуса (Ів. 9:16,18,22,24,28,29). Це запитання також звучить іронічно, - адже бувший сліпороджений до цього вже двічі давав зрозумілу відповідь відносно свого уздоровлення. (9:15,24). Проблема була не в тому, що фарисеї, задаючи питання, не розуміли відповіді, а в тому, що вони не хотіли приймати істини, не бажали змиритися з дійсністю.

Хоча це питання носить в деякій мірі гумористичний характер, насправді це дуже важливе та серйозне запитання, відповісти на яке повинна кожна людина, що здібна відрізняти добро від зла. Безумовно, щоб дати відповідь, людина повинна мати чітке уявлення про те, хто такий учень Христа. Обов’язково потрібно знати про умови, які необхідно виконати, щоб стати учнем Господа. Окрім цього, неодмінно усвідомити обов’язки учня Ісуса. Також слід розуміти важливість і наслідки того, чи є людина учнем Спасителя, чи ні. Саме на ці запитання ми спробуємо знайти відповіді на сторінках Святого Письма.

Хто такі учні Ісуса?

В Біблії учнями названі люди, котрі сповідують конкретне вчення. Учні Господа Ісуса Христа, - це люди, які слідують Його вченню. У свій час Савл, майбутній апостол Господа, прикладав усі зусилля для знищення саме таких людей: "А Савл, іще дишучи грізьбою й убивстовм на учнів Господніх…" (див. Дії 9:1,2). Але пізніше, бувши відданим Христу усім своїм серцем, він служив Богу не в гніві сліпого фанатизму, який спирався на пробатьківські традиції (Гал. 1:13,14), а служив Богу вченням, яке раніше знищував. (Гал. 1:24). Павло сповідував це своїми устами перед намісником Феліксом, у відповідь на безпідставні звинувачення юдеїв: «Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане» (Дії 24:14). З цих слів Павла зрозуміло, що учень Ісуса Христа – це людина, яка служить Богу по вченню, котре більшість називає глупотою, але яке наспрадві є Божою силою (1 Кор. 1:18).

Учні Ісуса Христа є часткою Його Церкови. У книзі Дій апостолів 8:1-3 повідомляється про початок великого гоніння на Церкву, в якому приймав активну участь Савл: "…І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошились по краях юдейських та самарійських… А Савл нищив Церкву, - вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в’язниці". Та вже в першому вірші наступного розділу ми читаємо, що Савл, як ми вже згадували вище, переслідував учнів Господа. Це показує, що Церква Христа і Його учні – одне і те же. Дивіться також Гал. 1:22-24; Дії 14:21-23.

Відповідаючи на задане питання, неможливо обійти увагою той факт, що учні Христа носять ім’я свого Вчителя. Майже дві тисячі років пройшло з того часу, коли «…в Антіохії найперш християнами названо учнів» (Дії 11:26). Це повинно бути предметом хвали і радості (1 Пет. 4:15,16; 1 Кор. 1:26-31). Розуміючи, що тільки Ісус Христос є дорогою до Отця (Ів. 14:6), й тільки в Його імені спасіння, «…Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12), ми повинні цінити ім’я, дане нам Господом. Цінити, це означає не змінювати великого й славетного імені різними додатками, які відображають належність до конфесій. Наприклад, "християнин-баптист", "християнин-адвентист", і т.п.

Також необхідно відмітити, що учні в Новому Заповіті названі святими, вірними, вибраними, царським священством, народом Божим і т.д. Так учнями названі: Ананій (Дії 9:10), Павло (Дії. 9:26), Тимофій (Дії 16:1), Іван (Ів. 21:20-24) та інші.

Умови становлення учнем

Певно, багато християн, з числа читаючих цю статтю, у своїх думках вже відмітили умови, які повинна виконати людина, щоб отримати бесцінний дар Божої милості – прощення гріхів, і таким чином, стати християнином, тобто - учнем. Дійсно, шлях становлення учнем полягає через віру, (Ів. 3:16), яка народжується від слова Божого (Рим. 10:17). Каяття, як і визнання Христа Сином Божим, є неодмінною умовою отримання спасіння (Дії 17:30; Рим. 10:9,10). Також водне хрищення для прощення гріхів - це умова від Бога (Дії 2:38), яку повинна виконати кожна людина, щоб стати на дорогу, що веде в Небеса.

Але ми бажаємо відповісти на запитання про умови становлення учнем Христа з іншої точки зору. Ми вважаємо, що для того, аби стати та бути вірним учнем, необхідно установити правильні стосунки з Богом. Це досягається тільки через 1) установлення вірних стосунків із самим собою, та 2) установлення правильних стосунків з оточуючими людьми.

Встановленння правильних стосунків з самим собою

Можливо, це звучить досить незвично та дивно - встановлення правильних стосунків із самим собою. Але мова не про роздвоєння особистості. Під цим виразом розуміємо духовний стан, який можна назвати спокоєм душі. Для досягнення такої душевної рівноваги існує лише один шлях, який Бог указує людям і закликає йти по ньому. Через пророка Єремію було сказано, й слова ці записані в Єр. 6:16: «Так говорить Господь: на дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, - то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: «Не підемо!». Цей добрий шлях – пізнання істини. Тільки істина здібна зняти з плечей тягар гріха, забобонів, усього того, що заважає впевнено стояти на ногах і з надією дивитись у вічне майбутнє. Так промовили уста Господні: «І пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:32).

Тільки істина дає можливість людині об’єктивно оцінити все, що оточує її, назвати речі своїми іменами. Тільки істина, - слово Боже (Ів. 17:17), є правдивим мірилом цінностей й наповнює життя сенсом. Людина, яка знає правду, та живе по ній, отримує впевненність, спокій душі, тому що достеменно знає, хто вона (Дії 17:29), звідки вона прийшла (Бут. 1:27), знає своє призначення на Землі (Еккл. 12:13), і знає куди вона прямує (Євр. 9:27; Ів. 14:1-3; Фил. 3:20).

Оскільки Ісус є істина і єдина дорога до Отця (Ів. 14:6), то Він в змозі дати спокій людській душі, тому що слідування за Ним наповнює життя сенсом, робить його змістовним: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою! Візміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, - і знайдете спокій душам вашим» (Мат. 11:28,29).

Отже, одна з умов, яку необхідно виконати, щоб стати учнем Христа, це пізнати правду й прийняти рішення слідувати їй. Тільки в цьому випадку людина досягає душевної рівноваги. Світогляд людини, слова та справи гармонійно поєднуються у напрямку головної мети - прославлення всім своїм життям великого Бога!

Встановленння правильних стосунків з оточуючими людьми

Людина – особистіть соціальна, по цій причині в її житті завжди велику роль відіграють інші люди. Тому природньо, що на відносини між Богом та людиною, бажаючою стати учнем Христа, завжди має великий вплив ставлення інших людей до неї. Часто-густо трапляється, що оточуючі люди вимагають абсолютно протилежного від того, що вимагає Сам Бог. По цій причині ми знаходимо в Біблії правило, встановлене Господом: “…Бога повинно слухатися більше, як людей!” (Дії 5:29).

Необхідно визнати: виконувати дане правило не так легко, особливо, якщо мова йде про близьких людей. Поміркуйте, чи багатьох християн ви зустрічали, які б в тій чи іншій мірі не мали проблем та конфліктів з членами родини в той час, коли вони прийняли рішення покоритись Євангелії Христа? На жаль, відповідь на це питання не важко відгадати. Та й Христос передбачав такий стан речей. Говорячи не про мету Свого перебування на землі, а про наслідки того, що хтось в родині приймає істину, а хтось не робить цього, Господь стверджував: “Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, - Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов "порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір’ю, і невістку з свекрухою її". І: вороги чоловікові – домашні його” (Мат. 10:34-36). Можливість стати ворогом людям (часто навіть близьким), через бажання чинити по правді й говорити правду настільки велика, що скоріше це дійсність, яка є частиною життя багатьох християн. Подібний приклад бачимо у житті апостола Павла (Гал. 4:16).

Але що робити, якщо чоловік або жінка, брат чи сестра, батько чи мати, син чи дочка, чинять опір тому, щоб людина йшла за Христом? В такому випадку людина стоїть перед вибором всього з двух можливостей. Перша можливість полягає в тому, що людина вирішує мати мир з Богом, доводячи свою любов до Господа через послух Його слову. В цьому випадку, не дивлячись навіть на сердечний біль через негативне ставлення близьких, така людина не буде підкорятися їх впливу. Друга можливість – прийти до Бога тільки на словах, а справами продовжувати догоджати людям більше, ніж Богу, підкорюючись вимогам людей.

Вибираючи такий шлях, насправді, людина відмовляється від учнівства. Адже Христос сказав: якщо той, хто приходить до Нього, любить більше людей, нехай навіть рідних по крові, або самого себе, більше ніж Господа “…той не може бути учнем Моїм. І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, - той не може бути учнем Моїм!” (Лук. 14:26,27; Мат. 10:37). Оскільки перед Богом існує всього лише дві групи людей (Мат. 12:30), то справедливе слідуюче твердження – якщо людина не несе свого ЩОДЕННОГО хреста (Лук. 9:23), який є символом особистої готовності навіть вмерти за Спасителя, то вона несе молоток та цвяхи, якими розпинає Христа.

Продолжение

Дмитрий Галюк


  << Вернуться

1595286 (+602)
23
4
14, 5
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру