Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Скромний та пристойний одяг (2) 02.02.2009
[ Нравственность, этика ]

Скромний та пристойний одяг (2)

Предыдущая часть

Пам′ятаючи принципи, на яких базується християнська мораль, ми повинні сказати, що скромний одяг - це такий, який не привертає зайвої уваги до свого господаря.

Незаперечно, у безбожному світі існують свої духовні правила й закони. У безбожному світі люди прагнуть слави для себе за будь-яку ціну. Дуже часто для цього використовують одяг: супермодний, супердорогий, супервикликаючий. Одяг використовують як засіб задовольнити життєву пиху (1 Івана 2:5), яка знаходиться в діаметрально протилежному напрямку від скромності на осі координат моральних цінностей. Справді, скромність – це не та риса, що притаманна людям світу. Як правило, люди не є скромними у поведінці, у бажаннях, у словах і думках. Також, вони не є скромними і в одязі. Тому вони використовують одяг, що робить людину центром уваги, що змушує тих, хто рядом, кидати на власника такого одягу захоплені погляди.

В одному інтерв′ю жінка, що демонструє модний та шикарний одяг, сказала про нього слова, які зводились до такої ідеї: «Коли одягаєш таку модну сукню, то почуваєш себе справжньою людиною». Це і є мораль світу – ти маєш таку ціну, наскільки в тебе багато грошей, наскільки в тебе престижний будинок чи автомобіль, та який на тобі одяг.

Божа мораль зовсім інша: цінність людини перед Богом складає не те, шо на людині, а те, що в людині. Щоб підкреслити цю ідею, давайте ще раз повторимо її: цінність людини перед Богом складає не те, шо на людині, а те, що в людині. Цей принцип ми знаходимо в словах Святого Духа, записанних апостолом Петром в 1-у посланні 3:3,4: “А окрасою їм нехай буде не… вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом”. Отже, Бог оцінює людину не за кількістю дорогоцінностей на ній, а за її серцем (1 книга Самуїлова 16:7, в рос. 1 Царств). Перед Господом людина прекрасна не тим, які шати її прикрашають, а добрими вчинками, частиною яких є скромний одяг (1 Тимофію 2:9).

Пам′ятаючи принципи, на яких базується християнська мораль, ми повинні сказати, що скромний одяг це - охайний одяг. Хоча ми й не живемо духовними законами світу, але ми живемо у світі, і повинні зважати на те, як люди нас сприймають. Чи має цевідношення до одягу? Пряме, адже навіть російське народне прислів′я каже: “Встречают по одежке, а провожают по уму”. Це має сенс, тому що мислення людини визначає стиль життя, а стиль життя, в свою чергу, проявляється в тому, який одяг ми носимо. Одяг має властивість розповідати про свого господаря. Ви переконаєтесь в цьому, якщо прочитаєте в книзі Приповістей у розділі 7 вірші 4-12. Що у вищеназваних віршах вказувало на діяльність героїні уривку? Саме одяг. Як це стосується нас з вами? Якщо ми бажаємо бути світлом для світу, то мусимо зважати на охайність нашого одягу. Адже неохайність в одежі заважатиме нам бути прикладом для оточуючих у “слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!” (1 Тимофiю 4:12). В переліку, який Павло навів Тимофію, напевно знайдеться місце і для одягу.

Нарешті, скромний одяг - це той, який в достатній мірі закриває тіло людини. Цю ідею ми вже відмічали, коли говорили про спокусливість. А зараз ми бажаємо наголосити на тому, що одяг повинен закривати тіло в достатній мірі тому, що це Божа воля, адже Господь саме для цього дав людям одяг.

Сьогодні в суспільстві одяг виконує різнобічні функції. Наприклад, вберігає людину від холоду чи жари, піску чи снігу і тому подібне, тобто, він дає нам можливість почуватись краще в різних природніх умовах. Також він забезпечує певну комфортність при різних видах діяльності – робота, відпочинок. Але найперше його призначення, дане Богом, - закривати тіло в достатній мірі, і цю міру визначив Сам Господь. Щоб переконатись в цьому, звернемось до початку Книги: Буття 2:25. Люди були без одягу, але для них це не було аморальним, тому що вони взагалі на практиці не знали, що таке зло та добро. Вони були як діти! Коли ж вони переступили закон Божий, то отримали певні знання і зрозуміли, що бути нагими – соромно, аморально. Тому вони зробили собі опаски (Буття 3:7). Чи було цього достатньо? Враховуючи написане в Буття 3:21, відповідь “ні”. Чому Господь зробив Адаму та його жінці інший одяг? Тому що зробленого людьми було замало.

Якщо ви дослідите використання в різних формах слова “одяг” в Старому Заповіті, то ви зможете переконатись, що в давньоєврейській мові, на якій написано Старий Заповіт, для поняття «одежа» існувало близько 15 різних слів, які майже всі в українській чи російській мові перекладаються одним словом «одежа». Корисно зазначити, що слово “одежу” в Буття 3:21 має на увазі не просто одяг, а саме довгий одяг. Тому, коли ми говоримо, що одяг повинен закривати тіло в достатній мірі, ми повинні розуміти - цю міру визначив Сам Господь.

Давайте поміркуємо над тим, чому Господь дав прабатькам довгий одяг, чому було недостатньо опасків? Можливо тому, щоб не спокушувати інших людей? Ні, інших ще не було. Можливо тому, щоб вони не спокушували одне одного? Ні, вони були чоловіком і жінкою і мали право на подружні стосунки (Буття 2:24). Відповідь ховається не в тому, якими хотіли бачити одне одного люди, а в тому, якими бажає бачити людей Бог, якими повинні бачити люди одне одного перед Божими очима. Отже, скромний одяг це той, який виконує своє призначення – закриває тіло людини.

Наостанок зазначимо характеристику християнської морально-етичної системи.

1. Християнська морально-етична система встановлена Богом, тому обов′язкова для всіх (Матвія 28:18-20).

2. Така система є об′єктивною. Вона не залежить від того, як ми дивимось на певні речі, навпаки, вона сама визначає, якими речі повинні бути, тому що ця система відображає Божу точку зору (2 Тимофію 3:16,17).

3. Християнська моральна система є завершеною – вона не буде змінюватись, тому що Новий Заповіт Ісуса Христа завершує об′явлення Божої волі людям (до галатів 1:6-9).

4. Християнська морально-етична система не є гіпотетичною, а конкретною, такою, що має певні принципи і правила (Івана 14:15; 1 Івана 5:3). Нам не потрібно губитись у здогадах відносно того, що є добро, а що зло.

5. Християнська етика перевищує всі інші етичні системи.

Усвідомлення такої характеристики необхідне для успішного практикування в своєму житті Божих принципів моралі. Розглянемо практичне значення такої характеристики на прикладі пошуку відповіді на запитання: чи морально для християн перебувати в купальниках на змішаному пляжі? Ми ясно усвідомлюємо, що навіть серед християн є брати та сестри, які скажуть: “Перебувати в купальних костюмах на пляжі, де водночас є і чоловіки і жінки, не є аморальним. Адже люди йдуть на пляж саме для того, щоб купатись”.

А тепер подивимось на цю ситуацію з Божої точки зору. Поміркуємо, чи є купальники скромним одягом? Суб′єктивна людська точка зору полягає у відповіді – “на пляжі купальники не є нескромним одягом”. Але чи на пляжі, чи в іншому місці купальники спонукають людей до спокуси, в певній мірі вони привертають зайву увагу до своїх господарів, вони не прикривають тіло людини в тій мірі, яку визначив Господь. А тому купальники є нескромним одягом. Ми повинні розуміти, що є певні речі, які Творець неба й землі називає гріхом, не зважаючи на час, місце та ситуацію, де ця річ відбувається.

Наприклад, в свій час у деяких народів Півночі існував звичай, відповідно до якого господар, щоб виявити свою повагу і віддати шану гостю, пропонував йому спати з своєю дружиною чи донькою. Для того часу та тих людей в тому місці в такому звичаї не було нічого поганого, так само як для багатьох сьогодні не є аморальним використовувати купальники на змішаному пляжі. Змінюється мода, змінюються традиції людей, змінюються їх погляди на мораль. Наприклад, ще на початку ХХ століття, менше ніж 100 років тому, сучасні купальники вважалися б дуже непристойними. В газеті “Факти” від 24 травня була надрукована стаття (стор. 11), назва якої багато про що говорить стосовно нашої теми: “В начале прошлого столетия загорать на пляже считалось неприличным”. Можливо вам буде цікаво знати, що

«Писком моды были купальные костюмы, скрывающие максимум тела». «Уж если приличный господин хотел искупаться, то он должен был войти в так называемую купальню (дощатую будку на колесах) при полном параде, включая сюртук и шляпу, и удалиться в ней на приличное расстояние от берега. Там он мог раздеться и окунуться, заботясь о том, чтобы его видело как можно меньше народа… А там, где было глубоко, вдоль берега стояли купальни на сваях, и отдыхающие, парясь в одеждах, выстаивали длинную очередь в платную кабинку, чтобы в ней переодеться». При виборі купального костюма, жінки піклувались про те, «дабы не искушать кавалеров выразительными формами».

З плином часу погляди людей на мораль змінились, з′явились нові традиції. Та Божі принципи моралі, на якій базується християнська морально-етична система, залишаються об′єктивними і незмінними. Тому коли люди знайомляться з нею, і бажають догоджати не собі, а Богу, то вони повинні відкинути часи невідомости і покаятись (Дії 17:30).

Зрозумійте правильно – Бог не забороняє людині насолоджуватись творивом, вінцем якого є сама людина (Буття 1:28; Псалмів 8:6-10). Але це потрібно робити не порушуючи моральних принипів, встановлених тим же Творцем. Тому, якщо ми бажаємо щось робити, наприклад відпочивати на воді, але при цьому немає можливості не порушувати Божої моралі, то краще взагалі відмовитись від свого бажання. Краще без купання увійти в Небеса, ніж в купальнику в геєнну (Матвія 5:29,30).

Нехай Господь Бог благословляє всіх нас бути благословенням для цього світу (Матвія 5:13-16), а не прокляттям (Матвія 18:7). Можливо для цього нам потрібно переглянути свій гардероб?

Предыдущая часть

Дмитрий Галюк


  << Вернуться

Случайные публикации
Случайные фотографии
1551081 (+444)
36
2
27, 7
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру