Скромний та пристойний одяг (1)
Під стукіт коліс потягу, який рухався за маршрутом “Київ-Чернівці”, я знову й знову подумки повертався на біблійні заняття, які проводились в межах семінару під загальною назвою “Християнська мораль та етика”. Цей семінар, що традиційно відбувся в кінці травня, було організовано громадою Церкви Христової на Гарматній (м. Київ). Линути думкою назад в часі та просторі мене спонукали не тільки солодкі спогади християнського спілкування, почуття від якого переповнювало серце, а й розуміння нагальної потреби для християн: мати тверді переконання відносно християнської етики. Адже “…супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого” (1 Петра 5:8). Його жертвами є багато людей, що живуть за етичними принципами, ним встановленими, живуть за його волею (до ефесян 2:1,2). Газети й журнали, радіо й телебачення, інтернет, реклама – все життя світу наповнено сатанинською мораллю. Але ми, як діти Божі, повинні відрізняти добро від зла, щоб не приймати участі в останньому. Для цього нам потрібно поглянути на все Божими очима, щоб бачити речі такими, якими їх бачить Бог. Єдину можливість мати такий погляд надає Боже слово.
В даній статті ми поміркуємо над тим, який одяг Бог бажає бачити на християнах, адже те, який одяг ми носимо, є складовою частиною теми моралі, і в цьому ми переконаємось в подальшому.
Почнемо з визначення поняття етики і моралі. Що таке етика? Етика – це вивчення стандарту поведінки, тобто визначення того, яка поведінка є доброю, а яка поганою. Біблія має до цього пряме відношення, бо саме вона встановлює стандарт поведінки життя богоугодних людей (1 Тимофію 2:2; Титу 3:1-3; 1 до солунян 4:11).
Що таке мораль? Мораль – це норми відносин з людьми. Хоча великої різниці між цими двома поняттями не існує, іноді кажуть, що етика – це теоретичний предмет, тоді як мораль – це вже етика на практиці, етика в дії. І ми повинні знову констатувати той факт, що Біблія причетна до поняття моралі, бо саме на її сторінках ми читаємо про норми відносин з людьми. На доказ цього ствердження згадайте слова Ісуса, записані в Матвія 7:12; 22:37-39.
Взагалі, етика та мораль є проявленням моральності, тобто внутрішніх духовних якостей, якими керується людина і які, власне, визначають правила поведінки. І саме через Святе Письмо Бог говорить про Своє бажання бачити в людях певні духовні якості, як то милосердя, співчуття, взаємоповага та інше.
Отже, виходячи з визначень поняття моралі та етики, ми мусимо визнати, що слово Боже взагалі, і Новий Заповіт зокрема, є системою морально-етичних норм та правил, оскільки Біблія включає в себе поняття моралі, етики, моральності.
Що це означає на практиці? Практично це означає, що існування мораліьно-етичної християнської системи є розділовою межею, яка має два аспекти. Перший полягає в тому, що взагалі, ця межа відділяє людей від тварин. Тільки у дорослих свідомих людей існує здатність відрізняти добро від зла, моральне від аморального. У іншого Божого створіння немає внутрішніх свідомих якостей, які керували б їх поведінкою. Певно, ви не раз були свідками або й навіть учасниками ситуації, в якій людину, що поводилась аморально, називали «звіром» або «твариною». Таке порівняння говорить про визнання людиною того факту, що тварини не мають моральності, а отже моральність є розділовою межею між «гомо сапієнс» та «молодшими братами», як називав тварин поет.
Другий, більш специфічний аспект, заключається в тому, що християнська мораль відрізняє дітей Божих від дітей цього світу. Просто зараз відкрийте книгу пророка Єремії 6 розділ, та прочитайте вірші з 13 по 15. Хоча ці слова написані про сучасників пророка більше як 2,5 тисячі років тому, вони в повній мірі відображають життя суспільства і сьогодні. Людство відкидає Божі принципи моралі і живе за своїм мірилом цінностей. На жаль, у людей те, над чим треба плакати і сумувати, викликає сміх і радість, а те, чого потрібно соромитись, є предметом гордощів. Божу оцінку такому стану речей знаходимо у книзі іншого пророка: “Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!” (Ісая 5:20). Плекаю надію, що сказане вище допомогло читачу оцінити ступень значимості існування морально-етичної християнської системи.
Далі розглянемо принципи, на яких базуються правила християнської моралі. Ми повинні усвідомлювати, що відповіді на всі запитання, які у нас виникають по тій чи іншій темі, базуються саме на принципах, викладених у Божому слові. Біблія дійсно є Книгою, що містить відповіді на всі запитання. Але вона робить це за допомогою принципів, які є свого роду формулами. В тій чи іншій ситуації, шукаючи відповідь на те чи інше запитання, ми повинні тільки підставити в ці формули конкретну ситуацію, і отримаємо ясну відповідь. Поміркуйте, як би ж в слові Божому існувала пряма відповідь на кожну конкретну ситуацію, що може трапитись в житті, то це була б книга, вища за небеса, і щоб її прочитати, людині знадобилось би не одне життя.
Отже, говорячи про принципи християнської моралі, ми можемо стверджувати, що вони є двома сторонами однієї медалі: з одного боку діти Божі повинні від чогось віддалятись, утікати, а з іншого боку повинні прагнути чогось досягти. Християни повинні здержуватись від тілесних пожадливостей (1 Петра 2:11), не любити світу, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, а це не від Отця (1 Івана 2:15-17), не стосуватись до безбожного віку (до римлян 12:2). На противагу цьому діти світла повинні триматись правди, віри, любови, миру від чистого серця (2 Тимофію 2:22), робити лише те, що прославляє Бога (1 до коринтян 10:31), бути зразком у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості (1 Тимофію 4:12), тобто бути світлом (Матвія 5:16), думати тільки про правдиве, чесне, праведне, чисте, що тільки гідне хвали (до филип′ян 4:8).
Ці Божі принципи моралі мають застосовуватись нами в усіх сферах людського життя – в думках, в словах, в наших справах. Саме до останнього стосується питання скромного та пристойного одягу.
Який одяг відповідає нормам християнської моралі? Відповідь на це запитання міститься в словах апостола Павла, який Духом Святим сказав: “Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність” (1 Тимофію 2:9,10). В цих словах заховано основний принцип відносно зовнішнього вигляду християнина, тобто одяг повинен бути скромним. І ці слова набирають ще більшої ваги, коли ми розуміємо мету, з якою Павло написав цього листа - щоб знати, “як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди” (1 Тимофію 3:15). Отже, слова апостола стосуються не місцевих народних традицій, але вони є універсальною нормою для учнів Христа.
Так, одяг повинен бути скромним. Але задамо практичне запитання - який саме одяг є скромний? Адже для одних людей відсутність паранджі є ганьбою, в той же час інші ходять ледве не в білизні і це для них нормальне явище. Щоб відповісти на запитання про скромність одежі, ми повинні звернутись до Божого слова, через яке Господь не тільки дає повеління щодо скромності одягу, а й вказує на те, що саме включає в себе це поняття.
Тож пам′ятаючи принципи, на яких базується християнська етика, ми доходимо висновку, що скромний одяг - це такий, який не є причиною спокуси. Спокуса – невід′ємна частина світу. Цей факт зазначив Сам Господь, тому варто пам′ятати Його слова: “Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!” (Матвія 18:7). До такої спокуси, іншими словами, до гріха, може спонукати одяг.
Тільки сліпа та глуха людина можливо не погодиться з тим, що сучасна мода спрямована на те, щоб зробити людину, особливо жінку, с-п-о-к-у-с-л-и-в-о-ю. Будь-який чоловік підтвердить, що на одну й ту ж жінку можна дивитись по-різному. Один погляд може бути чистим, результатом іншого є пожадливі побажання. Різниця в поглядах залежить не тільки від поведінки, але й від одягу, що на жінці. Погляд, сповнений пожадливості, веде до перелюбу: “А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм” (Матвія 5:28). Тому використовувати одяг, що спонукає до спокуси, аморально!
Який одяг спонукає до спокуси? Занадто прозорий, занадто обтягуючий, занадто відкритий. Поміркуйте, коли ми бачимо людину протилежної статі саме в такому одязі, що зазначено вище, це буде нам допомагати виконувати те, що написано в посланні до филип′ян 4:7, чи заважати? Певно, це буде заважати мати чисте мислення.
Як ті, у кого чуття повинні бути привчені звичкою розрізняти добро й зло (до євреїв 5:14), ми маємо ясно розуміти, чому люди у світі використовують одяг, що спонукає до спокуси. Вони чинять так, тому що частиною того, з чого складається світ – пожадливість очам (1 Івана 2:15). Отже, якщо християни мають в своєму гардеробі одяг, що “допомагає” іншим спокушатись, то цим вони коряться законам світу, а не Бога.
Дмитрий Галюк