Досвід дядька Василя
Погожої
днини пізньої осені, прямуючи до
батьківської оселі, я зустрів по дорозі
сусіда, дядька Василя.
– Доброго
дня, - привітався я з ним.
– Доброго,
- відповів він. Як там Чернівці, на місці?
Це було питання номер один при наших
зустрічах. Такою ж була і моя відповідь:
– На
місці, що їм станеться? А звідки це Ви з
косою?
– З
фазенди, косив там васильок. Ти
представляєш, – не обмежуючись стислою
відповіддю, емоційно продовжував він,
– лиш недавно був там, і всьо там було
нормально. А тепер після дощів той
васильок вигнався аж по пояс! Росте, аж
смієси. Мусив його скосити, бо траба
буде ворати, а він мішає. Нє, ну ти
понімаєш, яка це зараза, той васильок,
– обурювався мій сусід, – нішо їй не
вредит. От возмемо культурну рослину,
таж коло неї треба ходити, як коло дитини.
А цей бурян сам росте. Насіння того
васильочка має дужжже велику силу! Ну,
бувай здоровий, - побажав мені сусід,
дійшовши до своєї хвіртки.
– І
Ви ходіть здорові, - попрощався я з ним.
Продовжуючи
дорогу, я розмірковував над словами
дядька Василя. Важко не погодитись з
моїм сусідом. Певно, досвід кожного, хто
знайомий з працею на землі, засвідчує
правдивість його слів: бур’ян має силу
до життя, і потрібно проливати багато
поту, працюючи на землі. Мабуть, не одна
людина, яка має свою землю, колись мріяла,
щоб усе було навпаки – щоб овочі та
фрукти росли без догляду, як бур’ян.
Було б чудово, чи не так?
Але
ж такого ніколи не буде. Чому? Відповідь
можна знайти на самому початку Книги:
“І
до Адама сказав Він: За те, що ти послухав
голосу жінки своєї та їв з того дерева,
що Я наказав був тобі, говорячи: Від
нього не їж, проклята через тебе земля!
Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні
свойого життя. Тернину й осот вона буде
родити тобі, і ти будеш їсти траву
польову. У поті свойого лиця ти їстимеш
хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з
неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху
вернешся”
(Буття 3:17-19). Одним з наслідків гріха
Адама стала необхідність працювати “у
поті свойого лиця”. Бóг піклується про
те, щоб тернина й осот мав силу, щоб трава
існувала і без догляду за нею.
Таким
чином, досвід дядька Василя підтверджує
Божу могутність і вірність Своєму слову.
Якщо Бог пообіцяв людині, що та буде
важко працювати, то Він і подбає про
засіб, за допомогою якого досягається
мета, – Він забезпечує здатність бур’яну
зростати не тільки без догляду. Тому
коли ви бачите бур’ян, пам’ятайте –
він є доказом, що Бог вірний Своєму
Слову, що Творець неба та землі має силу
виконати Свою обіцянку.
Зрештою,
розмова з сусідом ще більше ствердила
мою віру і більше наповнила радощами
моє серце. Ви спитаєте чому? Я відповім.
Справа в тому, що Бог дещо мені обіцяв!
А досвід дядька Василя говорить про те,
що Бог виконує Свої обіцянки. Його досвід
є ще одним життєвим свідченням, що Бог
виконає ті обіцянки, які дав мені. Досвід
дядька Василя означає, що у мене є всі
підстави у всій повноті покладатись на
Владику неба і землі та довіряти Йому,
мати живу надію і цінувати Його обіцянки,
що Він дав мені.
А
вам Бог обіцяв що-небудь?
Дмитрий Галюк