Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Христос воскрес! 08.10.2009
[ Пасха, праздники ]

Христос воскрес!

Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!” Ці слова належать перу апостола Павла (див. 1 Кор. 15:14). Якщо б у Новому Заповіті про роль воскресіння Ісуса Христа з мертвих було сказане лише цей один раз, то навіть цього одного речення достатньо, щоб зрозуміти, наскільки важливим є чудо воскресіння. Неспростований факт воскресіння Ісуса є наріжним каменем християнства. Адже якщо “Христос не воскрес, то… даремна віра ваша!

Проте я не говоритиму про воскресіння Ісуса просто як про історичний факт. Мова піде про інше. Є один день серед інших 365, коли навіть ті, хто ходить до храму один раз на рік, роблять це саме в той день. І цей день — Пасха. В цей день навіть ті, хто не вірить у воскресіння, кажуть: „Христос воскрес” та „Воістину воскрес”. Слава всемогутньому Богу! Ісус воскрес!! Воістину воскрес!!! Але важко знайти спосіб завдати більшого болю Спасителю, ніж мати Його на устах, але не мати в серці.

Зараз я скажу дещо дуже важливе, тому зверніть на це особливу увагу: Бог бажає, щоб ми святкували Пасху не один день чи сорок днів, а кожен день нашого життя. Він хоче, щоб кожна мить нашого земного буття була святкуванням Пасхи. Саме про це говорить апостол Павло: “Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!” (1 Кор. 5:7,8). В контексті цього уривку апостол згадує ганебну ситуацію з перелюбом у коринтській церкві. У зв’язку з цим автор закликає християн святкувати в опрісноках правди й називає причину – Христос є Пасхою.

В якому ж значенні Христос є Пасха? У Старому Заповіті ми читаємо про свято Пасхи ще в 12 розділі книги Вихід. Воно було встановлене Богом у зв’язку із звільненням єврейського народу з єгипетського рабства. Це свято прямо стосувалось останньої кари, яку Бог навів на єгипетську землю. Та кара полягала в тому, що у домах єгиптян померло кожне перворідне, від тварини до людини. Але смерть не торкнулась ізраїльтян. Перед останньою карою Бог наказав їм приготувати на кожну сім'ю однорічне безвадне ягня. Кров’ю того ягняти потрібно було покропити одвірки дверей. Бог сказав: “І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї” (Вих. 12:13). В даному вірші слово “обмину” це єврейське песах, що походить від дієслова, яке спочатку означало “кульгати”. Потім це слово почало вживатись у значенні “перескочити через щось, залишити недоторканим”. Коли Бог уразив доми єгиптян, Він залишив недоторканими доми ізраїльтян, позначених кров’ю, Він обминув їх, “перескочив” через них. У Біблії Пасхою називалось свято. Згідно Старого Заповіту, закону Божого, даного Господом для євреїв через Мойсея (тому він називається також законом Мойсеєвим), ізраїльтяни під час Пасхальної вечері повинні були згадувати ці події.

Також словом “пасха” називалась святкова жертва, пасхальне ягня, сама вечеря. Апостоли питали Христа: “Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?” (Матв. 26:17).

Тож в якому значенні апостол Павло стверджує, що наша Пасха – Христос? В тому сенсі, що й апостол Іван назвав Ісуса Агнцем Божим (Ів. 1:36). Тваринні жертви Старого Заповіту були символами майбутньої жертви Ісуса Христа. Бог наказав, що у жертву мали приноситись лише безвадні тварини. Така безвадність є символом безгрішності Сина Божого. І так як тварини приносились у жертву, так Ісус був принесений у жертву за наші гріхи (1 Кор. 5:7). Тож коли Павло закликає очистити стару розчину, він насправді говорить про необхідність відмовитись від старого життя. Адже Христос за те й помер, щоб наші гріхи були прощенні, і щоб ми жили новим життям, життям чистоти й правди, щоб ми були новим створінням. Мова не йде про святкування окремого дня, мова йде про все життя.

Чи так святкують у світі Пасху? Я не говорю навіть про те, що святкування Пасхи, як воскресіння Ісуса Христа з мертвих, є людською установою. Це свято вигадали й установили люди. У Новому Заповіті немає ні заповіді, ні прикладу такого свята. Але я навіть не про це. В чому полягає сутність цього свята у реальності? Заявляють так: «“Христос Воскресе! Воистину Воскресе!” О, как чудодейственны эти слова! Когда мы их произносим или слышим, в наших сердцах загораются огни святой радости о Господе Иисусе Христе Воскресшем. Где бы эти слова не раздавались, где бы не слышались, - всюду они вызывают трепетание в каждом сердце и от них ярче вспыхивает пламя веры в душе каждого прославляющего Воскресшего Христа». Це насправді так? Люди обговорюють між собою роль воскресіння Христа для свого спасіння? Спілкуючись у цей день, вони радяться, як мають жити, щоб радувати Христа? Чи насправді живуть так, як заявляють? Чи дійсно усвідомлюють, що вони воскресли разом з Христом і дійсно шукають того, що на небі, а не того, що на землі? (див. Кол. 3:1-5).

Правда в тому, що люди швидше шукають як розговітися, ніж як помолитися. Правда в тому, що більше переймаються тим, як зібрати пасхальний кошик, але не тим, як догоджати Богові. Правда в тому, що Бог згадується лише за двох обставин: вітаючись, промовляють “Христос воскрес”, та ще за столом кажуть: “Дай Бог, не остання”. Одна справа говорити “Христос воскрес”, і зовсім інша - жити так, що Христос дійсно воскрес і тоді, майже дві тисячі років тому, й у серці. Насправді люди святкують Пасху, зовсім навіть не замислюючись над роллю і значенням воскресіння Ісуса, не думають про присутність Ісуса у своєму житті, про зв’язок свого життя зі смертю та воскресінням Ісуса. Якщо людина тільки своїм розумом вірить в історичний факт воскресіння, але зовсім ігнорує його у своєму житті, то що насправді дає така віра?

Якось одна жінка сказала, що найважчі дні у її житті — це день її народження та 8 березня. Здогадуєтесь чому? Тому що в інший час її цінять і помічають лише тоді, коли вона комусь потрібна: приготувати, випрати, доглянути за хворим, виконати якусь роботу. І фальшива та лицемірна увага лише два рази на рік більше підкреслює, що її не цінять і не люблять як особистість, просто за те, ким вона є. Ви бачите паралель у святкуванні Пасхи? Люди використовують ними же встановлене свято для “свята черева”, але не дозволяють Богові стати живим Богом свого життя. А тепер уявіть, як боляче чути Богові слова визнання славного Христового воскресіння від того, що ті, хто так говорять, нехтують цим воскресінням, а відтак і Його смертю, у повсякденному житті.

Таке ставлення людей до воскресіння Ісуса схоже до ставлення однієї дорослої доньки до своєї матері, у якої був день народження. Після гостей залишилась гора немитого посуду. І коли жінка вже засукала рукава, донька сказала: “Мамо, сьогодні свято, день твого народження, ти не повинна цього робити”. Звичайно, матері було приємно почути такі слова, бо вони свідчили про добре ставлення дитини. Слова доньки наповнили серце жінки теплотою. Але ця теплота розтанула, як сніг влітку, коли дівчина додала: “Помиєш завтра”.

Ви вірите в те, що Ісус дійсно воскрес з мертвих? Ця віра має прямий зв’язок із особистим спасінням, як написано: “Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся” (Рим. 10:9).

Якщо людина визнає Ісуса своїм Спасителем, Господом і Царем, то вона віддасть своє життя Христу. Вартість віри людини в Ісуса можна перевірити, якщо співставити її реальне життя з тим образом життя, який описується апостолом Павлом в посланні до Римлян 6:4-11. Знайдіть цей уривок у своїй Біблії, та протестуйте самих себе і свою віру. У багатьох людей Христос живий на устах, але мертвий у житті. Це ж не про вас, правда?

Бог каже людині: “Христос воскрес!” Якщо людина навертається до Христа, дозволяє Йому окропити свою душу Його кров'ю, а потім живе згідно Його вчення кожен день, то цим каже: “Воістину воскрес!” Дозвольте Йому стати Паном вашого життя. Він помер і воскрес для того, щоб ви померли для гріха, жили для праведності й воскресли для життя вічного.

Дмитрий Галюк


  << Вернуться

1476557 (+565)
32
3
20, 9
(С) 2018, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру