Важливі питання (2)

Навіщо мені ті обмеження, що заважають жити так, як я хочу?

Безгрішним бути неможливо, а праведним дуже важко, тоді заради чого я мушу обмежувати свої вчинки з тим, щоб відокремити себе від зла, яка мені від того користь? Це те, про що може запитати себе кожна людина. Та річ у тому, що між добром і злом дуже велика різниця: така, як між світлом і темрявою, навіть така, як між буттям й небуттям, або життям і смертю. Небагато хто з людей усвідомлює, що згідно з Божим словом людина, що перебуває у гріху, є духовно мертвою, і це одна з причин, чому ніхто не має права поводитись як заманеться. Але для більшості головною є перевага матеріального (фізичного) над духовним. Це означає, що для багатьох, з їх точки зору, ліпше робити безбожні вчинки і мати при цьому різні прибутки чи якусь користь, аніж робити праведне і мати наслідками страждання і втрати. Це шлях хибний і небезпечний для душі кожної людини. Звинувачення саме у цьому висунув один чоловік до праведного Йова, коли критикував його. Він сказав: „Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав” (Йова 36:21). Таке застереження саме по собі – це дуже сильна ідея, бо вона вірна і істинна.

Загальний зміст усього Божого Слова закликає усіх залишити усе неправедне й творити добро, ось чому людина має відокремити себе від усякого зла. Відсторонення багатьох людей від гріха, безумовно, покращує життя на Землі у моральному відношенні. Ісус про таких сказав: ”Ви – сіль землі... Ви – світло для світу... Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі” (Матвія 5:13-16). А мудрий Соломон записав слова Святого Духа: „Праведність люд підіймає, а беззаконня – то сором народів” (кн. Приповістей 14:34). Це факт, але також фактом є те, що більшість у своєму серці говорить: „Хай інші своєю праведністю роблять світ добрим”, і ви вважаєте, що за такого стану речей можна дочекатися, що Господь змінить життя на краще?

Бог вимагає від людини обмежень у вчинках, які розділяють людину і Бога, і не лише для того, щоб цей світ став красивим, а це є Господня умова для спасіння людської душі. Душа людини настільки дорогоцінна в очах Божих, що Він заплатив за кожного з нас життям Свого Сина. Та чи цінуєте ви самі свою власну душу, докладаючи зусиль, щоб бути праведним дитям Божим? Багато хто живе, обираючи земне, короткочасне, як цінність вищу за небесне і вічне. Але Ісус застерігає: „Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Матвія 16:26). Життя, схвалене Богом, і життя тільки задля власного задоволення – це дві протилежні позиції. Людина повинна обрати ту, яка чимось свідчить про покору, повагу, вдячність, любов до Небесного Отця. І знову: як ми можемо свідчити про наше правильне ставлення до Бога? Відсторонення від гріха через певні обмеження – саме це є доказом нашої слухняності Господові.

Чому злодіям живеться добре, а порядні люди увесь вік страждають?

Насамперед, потрібно відповісти хто такі злодії, а хто порядні? За часів радянської влади не все було поганим, та коли хтось поширював євангельську віру, інколи отримував ярлика, який вказував на антинародну діяльність, і така людина для багатьох уособлювала собою зло для суспільства, і ті, хто отаких викорінював, вважалися честю, розумом і совістю нації. Сьогодні, іноді, крадій може красти у крадія, а люди обох будуть вважати порядними, тому, що вони про тих двох чогось не знають або не розуміють. Ви бачите, не завжди люди вірно визначаються щодо зла чи добра. Та Господь усе знає та розуміє, і найкраще для людини дивитись на світ очима Божими й оцінювати добро і зло так, як Господь його бачить. Можливість такого бачення дає людині Біблія.

Питання, якого ми торкнулися, дійсно складне. Мислителі на протязі довгих часів стверджують: ”Якщо добрий і всемогутній Бог існує, чому страждають праведні, чому Його сила і ласка не захищає їх?”

Перш за все, дійсно, більшості праведних живеться важче, ніж злодіям, тому що вони не керуються правилом: „Для досягнення мети усі засоби добрі”. Ось тому у якихось випадках перемоги у судах не на їх боці, хоч вони і праві, перемоги у складних стосунках між людьми чи у боротьбі за краще місце під сонцем не на їхньому боці саме з-за того, що на шляху до цілі вони уникають того, що інша сторона використовує залюбки, а саме – усяку неправду. Пророк Ісая колись сказав: „Гину, гину, ой горе мені: грабіжники граблять і, грабуючи, граблять грабіжно!” (Ісая 24:16). Але він не сказав: „Буду робити теж саме, що і вони”. Він обирав страждання замість того, щоб іти шляхом зла.

Будьте дуже обережні, якщо вас тягнуть у якусь, так звану, церкву брехнею з висновком, що там ви позбавитесь страждань, і якщо раніше плакали, то в ній – будете радіти, були безробітні, а тепер – будете мати свій власний бізнес, хворіли – і одужаєте, жебракували – та збагатитесь, і таке інше. Зверніть увагу на ідеї, що містить в собі Біблія по цій темі.

1. Праведні люди дійсно страждають, і це факт. Біблійна історія з часів вбивства праведного Авеля до гонінь на Христа і Його смерті та далі звіщає про страждання благочестивих людей. Апостол Павло про це засвідчив християнам: „Бо коли ми були в вас, то казали вам на перед, що маємо страждати, як і сталося, і знаєте ви” (1 до Солунян 3:4).

2. Дамо кілька відповідей на запитання, чому страждають або гинуть праведні.

а) Зло, яке охоплює увесь світ, так чи інакше торкається кожної людини (Еклезіястова 9:18, Буття 6:13, Єзекіїля 21:8,9).

б) Іноді Бог посилає страждання, щоб випробувати віру, щоб через таку перевірку людина сама бачила, якою є її слухняність і, врешті, для того, щоб випробування зміцнили духовне життя (Якова 1:2-4).

в) В якомусь випадку страждання і смерть праведної людини – це є саме план Бога, який має певну мету (наприклад, муки й загибель Христа для спасіння людства (Ісая 53:10)).

г) Іноді смерть праведної людини виглядає, як Боже покарання, і може скластись хибне враження, що це за якусь провину, але, насправді, Господь саме таким чином звільняє людину від зла, що оточує її (Ісая 57:1,2).

д) Коли не за провину страждає праведна людина, у неї самої може бути уява, що Бог до неї не справедливий, а у оточуючих її, що це відбувається з нею за гріхи, але таке не­розуміння походить від того, що у цьому випадку, просто, невідомі справжні причини дій Господа, або цілі, які у Нього є (Йова 19:11, 30:21).

3. І дуже важливо усвідомлювати:

а) це брехня, що Бог праведним людям не допомагає і не береже їх (Псалмів 31:24);

б) це правда, що багато злодіїв у цьому світі живуть так, що вилазять їм очі від жиру (але не всі) (Псалмів 73:3-9);

в) не неправда, що лиходіїв Господь залишає без покарання, але це відбувається не так, як дехто очікує (Псалмів 145:20);

г) помилкою буде вважати, що Бог карає лише найгірших із людей (Луки 13:1-5).

Чи усвідомлюєте ви, що наші негаразди походять від кризи у стосунках між людиною і Богом?

Багато хто вважає, що головні проблеми суспільства походять від криз в економіці та політиці, які викликані браком професійності та некваліфікованими рішеннями або амбіційністю та прорахунками у великій політиці. Щось у цьому є. Та ключ, що відкриває шлях до розуміння стану суспільства, криється не тільки у відповіді на запитання “що в нас є”, але відповідь ще й у тому “які ми є”. Від того, які ми є, залежить, чи буде наше життя щасливим. Хтось говорить: ніколи людина не буде щасливою, поки вона бідна, та чи усі багаті щасливі?

Хаос в світі існує тому, що порушені правильні стосунки між людиною і Богом, а за такого стану речей стосунки між людьми теж не можуть бути правильними. Але дещо можна покращити. І покора Божим законам – єдиний вірний шлях до життя, сповненого добра. Ось принцип, що підтверджує цю думку: „І наказав нам Господь чинити всі ті постанови... щоб було добре нам усі дні...” (Повторення Закону 6:24).

Анатолий Шкрябин