1. Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
2. А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,
3. що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуїш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...
4. А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...
5. І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...
6. А Єремія відказав: Було мені слово Господнї таке:
7. Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі мої поле, що в Анатоті, бо ти маїш викупне право купити.
8. І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи мої поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твої право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнї.
9. І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.
10. А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
11. І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
12. І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.
13. І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
14. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.
15. Бо так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!
16. І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
17. О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своїю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!
18. Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаїш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!
19. Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,
20. що знаки та чуда чинив Ти в їгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!
21. І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю їгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.
22. І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.
23. І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...
24. Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стаїться, і ось Ти це бачиш.
25. А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...
26. І було Господнї слово до Єремії, говорячи:
27. Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?
28. Тому так промовляї Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!
29. І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...
30. Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...
31. Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
32. за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...
33. І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...
34. І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Мої кликалося, щоб його занечистити...
35. І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.
36. Тому так промовляї Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:
37. Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своїю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,
38. і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!
39. І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.
40. І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
41. І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всіїю душею Своїю.
42. Бо так промовляї Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!
43. І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немаї людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.
44. І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!