1. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2. Із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
3. Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
4. Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
5. Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
6. І небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
7. Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, Ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8. Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
9. не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
10. бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
11. Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
12. Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
13. Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
14. Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
15. і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
16. А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17. Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
18. Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
19. Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
20. Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
21. Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
22. Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
23. Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!