1. За тих днів вийшов наказ від кесаря Августа вчинити перепис по всій землі.
2. Це був перший перепис, коли у Сирії володарював Квіриній.
3. І пішли всі записуватися, кожне до свого міста.
4. Пішов також і Йосип з Галілеї, з міста Назарету, що в Юдеї, у місто Давидове, що називалося Віфлеєм, тому що він був із дому і міста Давидового,
5. Записатися з Марією, заручену йому дружиною, котра була вагітна.
6. А коли вони були там, то настав час їй породити;
7. І породила Сина свого первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, тому що не було їм місця в заїзді1 .
8. У тій країні були на полі пастухи, котрі утримували нічну сторожу біля череди своєї.
9. Аж раптом Ангел постав перед ними, і слава Господня осяяла їх, і виповнилися страхом великим.
10. І сказав їм Ангел: Не бійтеся; Я звіщаю вам велику радість, котра буде всім людям:
11. Бо нині народився вам у місті Давидовому Рятівник, Котрий є Христос Господь;
12. І ось вам ознака: Ви знайдете Немовлятко сповите - у яслах лежатиме.
13. І наразі з'явилося з Ангелом численне військо небесне, що прославляло Бога і гукало:
14. Слава Богові на висоті, і на землі мир, а в людях добра воля.
15. Коли Ангели відійшли од них на небо, пастухи сказали один одному: Ходімо до Віфлеєму і подивимося, що там сталося, про що звістив нам Господь.
16. І поквапилися і прийшли, і знайшли Марію і Йосипа, і Немовлятко, що лежало в яслах.
17. Ті, що бачили, оповідали про те, що було повідане про оце Немовля.
18. І всі, хто чув, дивувалися з того, що розповідали їм пастухи.
19. А Марія зберігала всі ці слова, складаючи в серці своєму.
20. І повернулися пастухи, славлячи і вихваляючи Бога за все те, що чули і бачили, як їм сказано було.
21. Як минуло вісім днів, коли необхідно було обрізати Немовля, дали Йому ймення Ісус, назване Ангелом передніше зачаття Його у лоні.
22. А коли виповнилися дні очищення їх, за Мойсеєвим законом, принесли Його до Єрусалиму, щоб явити перед Господом,
23. Як записано в Законі Господньому, щоб усіляке дитя чоловічої статі, що розкриває лоно, було посвячене Господові.
24. І щоби принести в пожертву, як передбачено в Законі Господньому, дві горлиці, або ж двох голуб'яток.
25. Тоді був у Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон. Він був муж праведний і благочестивий, що начікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
26. Йому було явлено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
27. І прийшов він у Дусі до храму. І коли батьки принесли Дитятко Ісуса, щоб звершити над Ним узвичаєний обряд,
28. Він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29. А зараз, Господе, дозволь відійти служникові Твоєму, за словом Твоїм, з миром,
30. Тому що побачили очі мої порятунок Твій,
31. Котрого Ти приготував перед усіма народами.
32. Світло для просвіти поганів, і славу народу Твого Ізраїля.
33. А Йосип і Матір Його дивувалися зі сказаного про Нього.
34. І благословив їх Симеон, і сказав Марії, матері Його: Ось, лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, і на знак незгоди, -
35. І тобі самій меч прониже душу, - нехай відкриються заміри багатьох сердець.
36. Була тут також Анна пророчиця, донька Фануїлова з коліна Асирового, що сягнула глибокої старости, і прожила з чоловіком від дівування свого сім років,
37. Удова років вісімдесяти чотирьох, котра не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.
38. І вона о тій хвилині підійшла і прославляла Господа, і говорила про Нього усім, що наджидали визволення в Єрусалимі.
39. І коли вони звершили все за приписами Закону Господнього, повернулися до Галілеї, до міста свого Назарету.
40. А Дитя виростало і зміцнювалося духом, виповнюючися премудрістю; і благодать Божа була на Ньому.
41. Щороку батьки Його ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42. І коли Йому виповнилося дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалиму на свято;
43. Та коли по закінченні днів свята поверталися, то залишився юнак Ісус в Єрусалимі; і не помітили цього Йосип і Матір Його;
44. Але сподівалися, що Він іде з іншими; а коли пройшли одноденний шлях, почали шукати Його поміж родичами і знайомими;
45. І коли не знайшли Його, то повернулися до Єрусалиму, шукаючи Його.
46. За три дні знайшли Його в храмі, Він сидів поміж учителями, слухав їх і запитував їх;
47. А всі, хто слухав Його, дивувалися з розуму і з відповідей Його.
48. А коли побачили Його, то збентежилися; і Матір Його сказала Йому: Сину! Що Ти вчинив з нами? Ось, батько Твій і я з великою скорботою шукали Тебе.
49. Він сказав їм: Нащо ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Батькові Моєму?
50. Але вони не зрозуміли сказаних їм слів.
51. І Він пішов з ними і повернувся до Назарету; і був слухняним у них; і мати Його зберігала всі слова оці в серці своєму.
52. А Ісус виростав у мудрості і зрілості та в любові у Бога і людей.