1. Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любові не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним кимвалом.
2. І коли маю пророцтво, осягнув усі таємниці й повноту знання, коли маю повноту віри, так що гори переставляю, але любові не маю, — то я ніщо.
3. І коли я роздам усе своє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любові не маю, то жодної користі не матиму.
4. Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться,
5. не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого,
6. не радіє з несправедливості, а радіє з істини;
7. усе переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить.
8. Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне.
9. Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково.
10. Коли ж настане досконале, [тоді] припиниться часткове.
11. Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то відкинув дитяче.
12. Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж — обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний.
13. Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; та найбільша з них — любов.